О.С. Пушкін. Спомини в Царському Селі
О. С. Пушкін. Зібрання творів в чотирьох томах > Том 1 >Спомини в Царському Селі

 

Спомини в Царському Селі



На небосхил хмурний, дрімотний
Нічної тьми покров навис;
Спочили гай і лан у темряві німотній,
І в сивому тумані ліс;
Ледь котиться ручай, дібровою укритий,
Ледь диха вітерець, заснувши на гілках,
І місяць виплива, мов лебідь гордовитий,
В сріблясто-пінявих хмарках.

Пливе — й проміннями блідими
Освітлює усе навкруг.
Алеї лип старих встають перед очима,
І пагорок, і дальній луг;
Тут, бачу, осокір обнявся із вербою
І їх обох ручай у дзеркалі відбив;
Лілея розцвіта — розкішною красою
Цариця справжня між полів.

Із пагорків мчать водоспади,
Мов бісерні річки прудкі,
У тихім озері хлюпочуться наяди,
Здіймають хвилі нестрімкі;
І в тиші лагідній підносяться чертоги,
Шлях заступаючи і хмарам, і вітрам.
Колись тут мирні дні земні стрічали боги,
Тут — руської Мінерви храм.

Це ж тут Елізіум північний,
Чудовий Царськосельський сад;
Здолавши лева, тут спочив орел величний
На лоні миру та розрад!
О жаль! минувся час, коли вінчала слава
Великої жони безсмертнії діла,
Під мудрим скіпетром Російська тут держава
У супокої розцвіла!

Тут кожний крок в душі турбує
Ті спомини про славний час;
І, озирнувшись, рос, зітхаючи, сумує:
«Нема великої між нас!»
Заглиблений в думки, край берега крутого
Сидить він мовчазний, звіряє вітру слух.
Роки минулі йдуть перед очима в нього,
У захваті високім дух.

Він бачить: скеля моховита
Посеред хвиль, і там на ній
Піднісся пам'ятник. У леті гордовито
Орел застигнув молодий.
І ланцюги важкі, і громоносні стріли
Навколо грізного стовпа переплелись:
Під тою скелею із ревом сиві хвилі
В блискучій піні уляглись.

В сосновім затінку густому
Цей простий пам'ятник постав.
Кагульські береги, для вас ганьба у ньому!
І слава наших ратних справ!
Безсмертні ви повік, герої батьківщини,
Що прожили життя, як бойовий похід!
Про вас, сподвижники і друзі Катерини,
Перейде слава з роду в рід.

О вік гучний, о грізний порив
Коханців слави — росіян!
У ті часи Орлов, Румянцев і Суворов,
Славетні правнуки слов'ян,
Лавр перемоги скрізь перуном здобували;
Весь світ у захваті дививсь на бранний пир;
Державін і Петров пісні героям грали
На струнах громозвучних лір.

І проминув ти, незабутній!
І ось новий угледів вік
І жах війни новий, і бій новий могутній;
Страждати завше — смертний звик.
Блиснув кривавий меч у неприборкній длані
Вінцем підступності вінчанного царя;
Повстав бич всесвіту — і вже страшної брані
Зійшла погрозлива зоря.

Помчали вороги потоком
Прудким на росіян поля.
Степи на їх шляху лежали в сні глибокім,
Втопала у крові земля;
І села і міста у темряві палали,
І небо заграва оповила навкруг,
І наші праліси утікачів ховали,
Вкривавсь іржею в полі плуг.

Ідуть — нема їм перепони,
Усе руйнують, валять в прах,
І привиди бліді загиблих чад Беллони,
Додержуючи стрій в полках,
В могильній млі хмурній зникають безнастанно,
Чи бродять мовчазні лісами уночі...
Та поклик пролунав!., у далечі туманній
Звучать кольчуги і мечі!..

Вжахнись, о рать іноплеменних!
Росії рушили сини;
Підвівся стар і млад; летять на дерзновенних,
Палають помстою вони.
Здригнись, тиран! пробив для тебе час розплати!
Ти в кожнім ратнику узриш богатиря;
Їх ціль — перемогти або життя віддати
За віру, за царя.

Басують коні під горою,
Скрізь ратні лави без кінця,
За строєм стрій тече, і славою, і мстою
Всі мужні сповнено серця.
Спішать на грізний пир; мечі шукають здобич,—
І вже палає брань; гуркоче грім боїв,
Розлючено свистять мечі та стріли обіч,
Стікає кров з щитів.

Стялися. Росу — перемога!
Втікають галли перед ним;
Та дужого в боях вінчає сила бога
Останнім променем своїм.
Не тут його звалив воїтель посивілий;
Поля Бородіна, кривавії поля!
Не ви ворожу лють і гордість зупинили!
Вступають галли до Кремля!..

Краї Москви, о батьківщино,
Де на світанку юних літ
В неробстві марнував я золоті години,
Не знаючи ні кривд, ні бід,
Стогнать вам довелось під ворогом злостивим!
Вас червонила кров і пломінь пожирав!
І в жертву не приніс я ні життя, ні мсти вам;
Даремно гнівом дух палав!..

Де ж ти, моя Москва стоглава,
Краса вітчизни? Де колись
Столиця вславлена вставала величаво,
Тепер самі руїни скрізь;
Москва! Як руського страшать твої могили!
Дощенту знищено доми вельмож, царів,
Все зруйнував огонь. І веж вінці стьмяніли,
Чертоги впали багачів.

І там, де розкіш квітувала
В розкидистих гаях, садах,
Де мирт благоухав і липа трепетала,
Тепер вуглини, попіл, прах.
В години затишні, у ніч прекрасну, літню
Веселощів луна туди не полетить,
Не сяють береги в огнях, гаї привітні:
Все мертве, все мовчить.

Утішся, мати міст Росії,
Глянь на загибель пришельця.
Лягла, помщаючись, на їх пихаті виї
Караюча рука творця.
Дивись: вони біжать, оглянутись не сміють,
Кров плине ріками в німих снігах полів;
У темряві нічній від голоду німіють,
Від руських падають мечів.

Ви, перед котрими тремтіли
Європи дужі племена,
О галли хижі! й ви зійшли у тінь могили,
І вас перемогла війна!
Де ж син улюблений і щастя і Беллони,
Хто правду зневажав, і віру, і закон?
В гордині мріяв він мечем звалити трони,
І зникнув, мов потворний сон!

В Парижі рос! — де ж факел мстивий?
Хай Галлія до ніг впаде!
Та що я вздрів? Герой із гілкою оливи
І з мирним усміхом гряде.
Іще воєнний грім у далині гуркоче,
Москва засмучена, мов степ в північній млі,
А він ось — ворогам рятунок дати хоче
І благодатний мир землі.

О внук достойний Катерини!
Чому в ці дні мій вірш мовчить,
Чому, як дивний бард слов'янської дружини,
Мій дух натхненням не горить?
Якби парнаський бог піїта дар чудесний
У груди влив мені! На лірі я б зумів
Заграть в захопленні тобі пеан небесний
І возсіяти в тьмі часів.

О ти, Росії скальд натхненний,
Хто вславив ратей грізний стрій,
У колі дружньому збуди свій дивний геній,
Заграй на арфі золотій!
Хай знову голос твій на честь героя ллється,
І з тріпотливих струн злетить вогонь в серця,
І ратник молодий у захваті здригнеться
Від пісні бранного співця.



Зміст 4-х томника
Зміст 1-го тому
Примітки до 1-го тому
Оригінал твору


Бібліотека ім. О. С. Пушкіна (м. Київ).
А.С. Пушкин. Полное собрание сочинений в десяти томах

 

return_links(); BufConvert(); ?>