О.С. Пушкін. До М. Г. Ломоносова
О. С. Пушкін. Зібрання творів в чотирьох томах > Том 1 >До М. Г. Ломоносова

 

До М. Г. Ломоносова



Ти теж, мій любий друже, кинув
Безпечну пристань, тишину,
Твій човен весело полинув
По хвилях бурних в далину;
Кермо вже доля нахиляє,
Спокійно світить неба тло,
Суденце крила розпускає,
І щастя паруси звело.
Дай боже, щоб грози й негоди
Ти й близько жаху не зазнав,
Щоб бурний вихор не здійняв
Попід човном шумливі води!
Дай боже надвечір пристать
Тобі до берега надійно,
Любов і дружбу обійнять
І з ними відпочить спокійно!
Ні, ти не можеш їх забуть!
Та що! Не скоро, може буть,
Побачусь, друже мій, з тобою
У скромній хаті, в тишині;
Часом за чарою хмільною
Ти згадку віддаси й мені.
Коли ж піду в нові покої
(Це доля спільна всім — спочить),—
Ти долі побажай ясної,
Скажи: «Умів він хоч любить!»


Зміст 4-х томника
Зміст 1-го тому
Примітки до 1-го тому
Оригінал твору


Бібліотека ім. О. С. Пушкіна (м. Київ).
А.С. Пушкин. Полное собрание сочинений в десяти томах

 

return_links(); BufConvert(); ?>