О.С. Пушкін. До Батюшкова
О. С. Пушкін. Зібрання творів в чотирьох томах > Том 1 >До Батюшкова

 

До Батюшкова



Меткий філософе, піїт,
Парнасу завсідник лінивий,
Харит улюбленець щасливий,
Наперсник милих аонід,
Чому ти арфу злотострунну
Покинув, радості співець?
Невже розбив ти, мрійник юний,
Із Фебом дружбу нанівець?

Вже у вінку з троянд прим'ятих
На кучерявій голові,
У затінку тополь крислатих,
Серед красунь, в рясній траві,
З піднесеним в руці фіалом
Не славиш Вакха і Любов,
Вдоволений початком вдалим,
Не рвеш парнаських квітів знов;
Замовкнув наш Парні російський!..
Юначе мій! Співець тіїський
У тебе влив свій ніжний дух.
З тобою твій вродливий друг,
Лілета, що віддать готова
Любов свою співцю любові.
Настрой же ліру. Струн дзвінких
Торкнись грайливими перстами,
Немов зефір квіток рясних,
І любострасними піснями
І ніжним віршем в тиху ніч
У свій намет Лілету клич.
При світлі зір, що поміж хмари
Пливуть у дальній висоті,
В нічні вслухаючися чари,
З коханою на самоті,
Сльозами щастя перса милі,
Щасливцю любий, поливай;
Але і в пристрасті всесилій
Ти ніжних муз не забувай.
В любові — щастя в вищій мірі:
Оспівуй же любов на лірі.

Коли ж до тебе в вільний час
Товариші твої зберуться
І вина пінисті поллються,
З полону вихопившись враз,
В рядках описуй пустотливих
Гостей веселих, гомінливих
Навкруг накритого стола,
Склянки, що піняться принадно,
І шум, і дзенькотіння скла.
І гості дружно та безладно,
В бокал ударивши дзвінкий,
Підхоплять вірш веселий твій.

Підвладне все поета волі!
У звучні струни вдар мерщій,
Прослав з Жуковським грізний бій,
Криваву смерть на ратнім полі.
І ти в строю її стрічав,
Ти сам колись посеред бою,
Як рос, плеканцем слави впав!
Впав — і, холодною косою
Підкошений, ледь не зів'яв!..

Або, натхнений Ювеналом,
Озбройся ти сатири жалом,
Берись і за її свисток,
Висміюй і бичуй порок,
Смішне показуй серед жарту
І виправляй нас, і потіш,
Та Тредьяковського залиш,
Бо турбувать його не варто.
На жаль, без нього досить є
Нікчемних і дурних поетів.
У світі досить є предметів,
Що гідне їх перо твоє!

Та що там!.. В світі цім безвісна
Цівниця вже змовка моя.
Не смію я продовжить пісню.
Але тобі пораджу я:
Аж поки, музами любима,
Вогнем душа твоя пала,
Поки тебе стріла незрима
В житло підземне не звела,
Ти забувай мирські печалі,
Співай і грай: тебе Назон,
Ерот і грації вінчали,
А ліру строїв Аполлон.


Зміст 4-х томника
Зміст 1-го тому
Примітки до 1-го тому
Оригінал твору


Бібліотека ім. О. С. Пушкіна (м. Київ).
А.С. Пушкин. Полное собрание сочинений в десяти томах

 

return_links(); BufConvert(); ?>