У листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи   з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.  

Святкувати почали з учнями 2-а класу 239 школи. Цікавість та барвистість заходу була поширена учнями серед своїх одноліток та у наступні дні, відзначити свято приєдналися учні 3-х класів.

Перед показом презентації, Ганна Анатоліївна зачитала вірш відомого українського поета М. Рильського « Мова». Питання мови, її культури — одне з найгостріших, найактуа­льніших питань у поезії М. Рильського. Бо мова для нього — основний матеріал, його основне знаряддя.

Щире вболівання за розквіт рідної мови звучить у вірші М. Рильського На початку вірша поет закликає :

«Як парость виноградної лози, плекайте мову.
Пильно й ненастанно політь бур’ян».

Про який бур’ян згадує поет? Дуже приємно було почути, що учні знають, що є слова-паразити, які засмічують мову, що треба берегти рідну мову.

Діти із цікавістю прослухали про трагічну історію виникнення свята. Щоб подорож була захоплюючою, наводились цікаві факти про українську мову: яка літера найбільш вживана, яке найдовше слово та інші.  У веселій та жвавій атмосфері діти залюбки добирали синоніми до слова «розмовляти», за малюнком – слова антоніми.

Ганна Анатоліївна запропонувала позмагатися у конкурсі «Хто складе найбільш слів» з найдовшого слова в українській мові – «дихлордифенілтрихлорметилметан» (назва одного з пестицидів).

Молодші школярі з цікавістю переглянули анімаційний фільм – «Наш друг Пиши читай».