Наші бібліотеки на карті Києва // Карта сайту // Список оновлень матеріалів сайту

ДИТЯЧИЙ ВІДДІЛ
ЦПРБ ім. О.С.ПУШКІНА

Головна сторінка
ЦБС

Фотогалерея

Наші координати

Як записатись

Правила користування


Пошук по сайту

 

Мусієнко Софія, 5 років

«СОН ПРИНЦЕСИ СОФІЇ»

Виявляється, що все, про що ви колись мріяли-може стати реальністю і ви й самі не помітите, як опинитесь в центрі таких пригод, що , навіть ніколи собі не уявляли. А вашими супутниками будуть герої ваших улюблених казок, тих, що ви любили з дитинства. Ці казки написані відомим письменником - казкарем Г. Х. Андерсеном, які відомі майже всім дітям світу, що в своїх творах змальовував такі цікаві сюжети та таких неповторних персонажів, які живуть з нами і досі не тільки в дитячих, а також і в дорослих серцях.

Так все і розпочалось цього сонячного зимового ранку. Сонячний промінець скрізь вікно посвітив спочатку на шафу, перестрибнув на дзеркало, перебрався на подушку і потрапив на щічку маленької дівчинки, намагаючись розбудити її. Дівчинка Софійка, яку і будив сонячний промінець ще дуже міцно спала і чудово посміхалася уві сні. Їй снилася чудова казка, в якій вона сама була головною героїнею. І якщо можна було б зазирнути у її сон, то багато чарівного та цікавого можливо було б побачити. В своєму сні Софійка не просто звичайна дівчинка. Вона-чарівна принцеса, що вдягнута в красиву блакитну сукню, яка переливається чарівним світлом коштовних камінців, довгі волосся сколоті срібною стрічкою, а на голові справжня золота корона. Ця прекрасна молода принцеса знаходиться в гарному великому палаці, в оточенні своїх улюблених друзів. І всі вони герої казок та оповідань. В цей пізній час малюки були зайняті кожен своєю справою. Хтось читав, хтось тихенько наспівував, інші грали один з одним в різні ігри-шашки, доміно, деякі збирали картини з пазлів.

Раптом, під напором вітру, розкрилося велике вікно, з дзвоном розбилося скло, посипались осколки та розлетілись по паркету. Всі перелякано подивилися в той бік та побачили якусь дивну людину, що стрибнула прямо до них з вікна. Чоловік вийшов на середину кімнати, і всі присутні могли поближче роздивитись і зрозуміти хто це. Але ніхто не міг впізнати цю людину, ніхто його ніколи не бачив.

Тим часом, чоловік грізно блиснув очима і витяг довгу велику шаблю.

- Так, я не з ваших солоденьких казок, мої милі друзі, розпочав він. -Я капітан Крюк! І прилетів я до вас тільки з однією ціллю.

Після такої несподіваної промови, всі присутні злякано подивились один на одного, а потім на свою принцесу Софію. А принцеса зовсім не розгубилася, бо знала, що всі її друзі сміливі і не пасують перед небезпекою.

Першими отямились Кай з Гердою з казки про Снігову королеву. В своїй казці вони вже проходили скрізь різні випробування, і це навчило їх бути сміливими, дружними та нічого не боятися. Не довго думаючи, Кай підскочив до капітана і грізним голосом запитав:

- Що вам треба?

-Я прийшов за вашою принцесою, - відповів капітан Крюк, показуючи на Софію.

-Я почув, що вона знається на магії і вміє чаклувати, а це як раз те, що мені треба!

Всі подивились на принцесу, яка від несподіванки і страху зблідла і трохи тремтіла.

- А чому ви думаєте, що ми відпустимо її до вас? - тепер запитав олов ’ яний солдатик, який стояв на одній нозі, але міцно тримав в руці рушницю і дуже суворо глядів на Крюка. - Ми друзів не залишаємо в біді.

Почувши ці слова, всі інші друзі повставали зі своїх місць, взялися за руки і почали потроху оточувати капітана Крюка. Кого там тільки не було-принцеси, феї, маги, чарівники, які повиймали з кишень своїх довгих халатів чарівні палички та націлились ними на пірата. А в горі літала ластівка, на якій сиділа маленька Дюймовочка зі своїм принцом-ельфом. Вони кидали з гори на пірата шишки, горіхи, стріляли горошинками.

Аж тут і наша маленька принцеса згадала, що теж вміє чаклувати.

- Ене-бене-крекс, великий страшний Лев тут з ' явись! - прокричала Софія і змахнула своєю чарівною паличкою. І в ту ж мить у залу з страшним ревом, вишкіряючи зуби, повільним кроком почав заходити величезний Лев. Але наші герої а ні трохи його не боялися. Та тільки що тепер сталося з самовпевненим, зухвалим капітаном? Побачивши Лева, та ще й купу суворо налаштованих героїв, він не очікувавши такого опору, потихеньку покрокував до вікна, а потім швидко стрибнув на підвіконня і скрився у темряві ночі.

-Ура!! - закричала юрба. - Ми перемогли!!

Всі так зраділи, що не відпускаючи рук, почали танцювати, водити хороводи і співати веселих пісень.

*****************************

"Невже це мені все наснилося?", - подумала дівчинка Софійка, встаючи з свого ліжечка. І розповідаючи матусі цей сон, вона дивувалась, що вони так легко перемогли злого пірата.

-"Знаєш, доню, що завжди добро, дружба, взаємодопомога та любов творять справжні дива", - посміхнулась матуся, розкриваючи нову книгу казок, яку вона читатиме з своєю маленькою принцесою.

 

Всі твори

 

© 2006- ЦБС Оболонського району, м.Київ