Наші бібліотеки на карті Києва // Карта сайту // Список оновлень матеріалів сайту

ДИТЯЧИЙ ВІДДІЛ
ЦПРБ ім. О.С.ПУШКІНА

Головна сторінка
ЦБС

Фотогалерея

Наші координати

Як записатись

Правила користування


Пошук по сайту

 

Романюк Яна

Школа № 239, клас 2а.

«ЦІКАВЕ ПЕРЕТВОРЕННЯ»

Зустрілися якось у лісі лисичка і сова.

- Добре тобі, сова, - каже лисичка, - ти високо літаєш та все навкруги бачиш, особливо моїх улюблених мишок, і швидко можеш їх спіймати. І мисливців з собаками ти не боїшся. А мені важко спіймати мишку, вона така ж прудка.

А коли чую як собаки гавкають або людський голос, то цілий день сиджу в норі.

- Та ні, - каже сова, - це тобі добре, ти така прудка, що люба здобич для тебе не проблема. А я добре бачу тільки вночі.

- Так давай мінятися! - запропонувала лисичка.

- Давай! - зраділа сова.

І почалося перетворення. Ось що відбувалося з лисичкою. Назбирала вона пір’ячка курячого в себе в нірці, що залишилося після недавньої вечері і почала його клеїти собі на шерсть. Одягнула хустинку, щоб вушка були непомітними, з листочків зробила дзьобик. Хвостик закрутила, а з лопухів змайструвала крила. Забралася на дерево і спостерігає навколо. Тут бачить, що мишка сидить під листочком. Вимахнула крилами та й полетіла до мишки. Поки летіла розкрутився хвостик. Падати було боляче, але приземлилася біля здобичі. А мишка і не думала втікати, вона була дуже здивована, що то за страховисько летить.

- Ти хто? - питає у невідомого звіра.

- Я сова, ти мене повинна боятися як і лисичку, бо можемо з’їсти, - відповідає наша лисичка.

А мишка як почала реготати.

- Я ще ніколи не бачила сову з лопухами та великим хвостом.

Образилася лисичка та й пішла геть.

А тим часом сова почала себе фарбувати, але вдень вона погано бачить тому замість помаранчевої фарби пофарбувала себе синьою фарбою. Зробила з лопуха хвостик, а з листочків зробила собі вушка. Іде поважно лісом, назустріч їй вовк. Побачив незвичайного звіра та й питає:

- Ти хто?

- Я лисичка, - відповідає сова.

- Якщо ти лисичка, то я бегемот, - зареготав вовк.

Кого тільки не зустріла на своєму шляху сова і всі тільки сміялися з неї. І от сові дуже захотілося їсти. А вдень вона погано бачить. Їй здалося, що то була мишка, вона її хап, а то був жук-олень.

- Не хочу бути лисичкою, хочу бути совою, - засмутилася

вона. Пішла шукати лисичку. А лисичка вже на неї чекала.

- Давай мінятися, не до вподоби мені це перетворення та й їсти

дуже хочеться, - каже сова лисичці.

- Давай мінятися, бо я не переживу, щоб з мене знущалася

якась мишка, вона повинна мене боятися. - відповідає їй

лисичка.

І стали вони самі собою. Негоже звірам мінятися, кожному з них добре в своєму тілі. Не полетить звір як пташка, а той, хто живе в морі не зможе жити на суші.

У кожного є свої принади існування на землі.

 

Всі твори

 

© 2006- ЦБС Оболонського району, м.Київ