Наші бібліотеки на карті Києва // Карта сайту // Список оновлень матеріалів сайту // Головна сторінка ЦБС // ЦПРБ ім. О.С. Пушкіна
     

 


 
 
 
 

Нові надходження

 

 


 
 
 
 

 

 


Пошук по сайту

 

 

       
 

Заходи

2017 рік

Квітень

(Кн. виставка)

1 квітня - цей день не внесений ні в які календарі знаменних дат і всенародних свят, але його цілком можна віднести до міжнародних, оскільки він з однаковим успіхом відзначається в Україні, Росії, Німеччині, Англії, Франції, в Скандинавії, і навіть на Сході.

 

В одних країнах 1 квітня називають Днем сміху, в інших - Днем дурня. У цей день кожний готовий пожартувати над іншими, ніхто не застрахований від розиграшів і навіть самі серйозні та похмурі люди мимоволі посміхаються.

Спочатку 1 квітня відзначали в багатьох країнах, як день весняного сонцестояння. Жарти й веселі витівки були неодмінними атрибутами свята.

"Сміх є веселість розуму, а посмішка – веселість серця."

(Декурсель)

"Сміх без причини – ознака відмінного настрою."

(М. Ганін)

(Бесіда)

Іоанна Хмелевська (уроджена Ірена Барбара Іоанна Беккер (Кун) (1932 - 2013) — польська письменниця, автор іронічних детективів, одна із засновниць цього жанру, єдина жінка-письменниця, яка зазнала європейського успіху у цьому жанрі.

 

Її перший роман "Клин клином" вийшов у 1964 році. Загалом вона написала понад 60 книг – детективних романів і книг публіцистичного характеру. Її романи набули великої популярності й видавалися як у Польщі, так і в інших країнах. Серед них - "Роман століття", "Про всяк випадок", "Алмазна історія", "Золота муха", "Викрадення на біс". Письменницю називають основоположником жанру іронічного детективу. Вона - володарка великої кількості літературних премій, за багатьма її творам знімалися фільми і телесеріали.

Сама Хмелевська говорила в інтерв’ю, що головне в її роботах – це гумор: “Забавність навколишнього світу проникає в мою прозу. Це не сатира, а презентація ідіотизму, який відбувається навколо нас ”.

(Кн. виставка)

Щороку 7 квітня населення планети відзначає Всесвітній день здоров'я.

У цей день в 1948 році була створена Всесвітня організація охорони здоров'я. За час, що минув з її заснування, членами ВООЗ стали 194 держави у світі. Всесвітній день здоров'я ми відзначаємо з 1950 року і щорічно він присвячується глобальним проблемам, що стоять перед охороною здоров'я і проходить під різними девізами.

"Здоров’я — розкіш для людини,

Найбільша цінність у житті.

Як є здоров’я день при днині,

Можливість є йти до мети..."

(Н. Красоткіна)

(Тем. перегляд)

Неділя за тиждень перед Великоднем називається "Вербною", "шутковою" або "квітною".

 

За християнським вченням у цей час Спаситель Христос уїжджав до Єрусалиму на ослику, і миряни устеляли перед ним дорогу пальмовим листям. Оскільки в Україні пальми не ростуть, то їх замінили вербовими гілками. Це дерево здавен вельми шановане серед нашого народу, тому що воно перше сповідає про прихід весни і має цілющі властивості.

"Відгуляли, відшуміли заметілі,

Дочекалися ми Вербної неділі.

Принесли із церкви гілочки свячені,

Осяйні, весняним сонцем золочені..."

(В. Верховинка)

(Бесіда)

Белла (Ізабелла) Ахатівна Ахмадуліна (1937 - 2010) — російська поетеса, перекладач.

У 1964 р знялася в ролі журналістки в фільмі Василя Шукшина «Живе такий хлопець». Стрічка отримала «Золотого лева» на кінофестивалі у Венеції. У 1970 році Ахмадуліна з'явилася на екранах у фільмі «Спорт, спорт, спорт». Перша збірка віршів, «Струна», з'явився в 1962 році. Далі були поетичні збірки «Озноб» (1968), «Уроки музики» (1970), «Вірші» (1975), «Заметіль» (1977), «Свіча» (1977), «Таємниця» (1983), «Сад» (Державна премія СРСР, 1989). Для поезії Ахмадуліної характерні напружений ліризм, вишуканість форм, очевидна перекличка з поетичною традицією минулого.

"Отбыла, отспешила. К душе

льнет прилив незатейливых истин.

Способ совести избран уже

и теперь от меня независим.

Сам придет этот миг или год:

смысл нечаянный, нега, вершинность...

Только старости недостает.

Остальное уже совершилось."

(Б. Ахмадуліна)

(Бесіда)

Леонардо да Вінчі (1452 - 1519) — видатний італійський вчений, дослідник, винахідник і художник, архітектор, анатоміст і інженер, одна з найвизначніших постатей італійського Відродження.

Творець «Таємної вечері» і «Джоконди». Віртуозний лірник. Майже всі свої роботи Леонардо писав лівою рукою, бо був амбідекстром - людиною, у якої однаково розвинені півкулі головного мозку. Леонардо багато своїх думок шифрував, щоб його ідеї розкривалися поступово, в міру того, як людство до них «дозріє». Винахідник писав неймовірно дрібними літерами, та ще й справа наліво. До того ж - усі літери перевертав у дзеркальному відображенні. За своє життя да Вінчі не надрукував жодного рядка з написаного, хоча в записах постійно звертався до уявного читача. Леонардо да Вінчі - загадка, яку ще не розгадано.

"Поганий той учень, який не перевершує учителя.

Я віддаю перевагу смерті перед втомою. Я ніколи не втомлююсь служити іншим.

Існує три типи людей: ті, хто бачить; ті, хто бачить, коли їм показують; і ті, хто не бачить.

Де помирає надія, там виникає порожнеча.

Залізо ржавіє, не знаходячи собі застосування, вода, яка стоїть — гниє, або на холоді замерзає, а розум людини, не знаходячи собі застосування — чахне.."

(Л. Да Вінчі)

(Кн. виставка)

Великдень — день у який християни святкують Воскресіння Ісуса Христа, що сталося на третій день після його смерті, при чому день смерті вважається першим днем. Свято називають також Пасха або Паска.

 

 

Вважається найважливішим християнським святом, котре виказує радість з приводу перемоги Божого Сина над Смертю та вічним Забуттям. У Воскресінні бачать підтвердження життя після смерті, що і є головним змістом святкування.

"Чудoвий pанок, cонце cвітить,

Лунaє пiсня дo нeбес,

Pадіють вcі, – дoрослі й дiти,

Xристос вoскрес! Xристос вoскрес!

Який цe pанок уpочистий,

Нe cтало cмутку, – cмуток щeз,

I cкрізь лeтить тa cлавна вiстка:

Xристос вoскрес! Xристос вoскрес!"

(Бесіда) 

Віктор Суворов (справжнє ім'я: Володимир Богданович Різун) (нар. 1947 р.) — радянський розвідник-утікач, капітан Головного розвідувального управління Генерального штабу Збройних сил Радянського Союзу; історик, дослідник та письменник в жанрі історико-документального та художньо-історичного роману («Криголам», «День «М», «Контроль», «Очищення», «Акваріум», «Вибір» та ін.)

Мешкає у Великобританії. Читає лекції у військових академіях Західної Європи.

Автор численних популярних книг з історії Другої світової війни та діяльності спецслужб СРСР, аналіз та опис подій в яких значно відрізняються від трактування історії, що викладалась за часів СРСР, трактуванню історії у пострадянських країнах та за їх межами. У своїх книгах Володимир Богданович Різун зосереджує увагу на неприпустимості викривлення історії заради пропаганди, а також доводить, що використання комуністичної легенди про історію фактично принижує гідність мільйонів солдат та мирних жителів, що загинули у Другій світовій війні. Володимир Богданович Різун вперше докладно виклав етапи підготовки СРСР до захоплення Європи та світу: від приведення Сталіним до влади в Німеччині Адольфа Гітлера, Громадянської війни в Іспанії, до створення умов, при яких, у разі вторгнення до Європи Радянського Союзу, жодна країна Європи та світу не заперечувала б такої окупації. Факти, викладені ним у книгах, є загальновідомими та відкрито поширюваними, а не такими, що засекречені чи доступ до яких суворо обмежено.

"Перемагає в цьому житті тільки той, хто переміг сам себе. Хто переміг свій страх, свою лінь і свою невпевненість."

(В. Суворов)

(Тем. полиця) 

Іван Антонович Єфремов (1908 - 1972) — російський радянський письменник-фантаст, енциклопедист, мандрівник, археолог, палеонтолог, засновник сучасної тафономії; доктор біологічних наук. У 19 років здійснив своє перше наукове відкриття, а в 30 — став доктором наук.

 

Під час війни в евакуації І. А. Єфремов починає писати свої перші «розповіді про незвичайне», в яких поєднується наукова фантастика і пригоди. Надалі його світогляд і віра в світле "космічне" майбутнє відбилися в його творах, за якими читач може простежити еволюцію думки письменника - від щирого ентузіазму ("Туманність Андромеди") до тривожного скептицизму ("Час Бика").

І.А. Єфремов вважав, що «... фантастика покликана екстраполювати розвиток науки і техніки, людського суспільства на невизначену кількість років в майбутнє. Покликана будити уяву молоді, готувати її до найбільш парадоксальних відкриттів.»

"Більшість людей не розуміє, що велике різноманіття і барвистість світу будуть служити їм найміцнішою душевною підтримкою протягом усього життя.

Щастя не шукають, як золото або виграш. Його створюють самі, ті, у кого вистачає сил, знання і любові.

Смілива мрія, а не скептичне розчарування перемагає в житті!"

(І. Єфремов)

(Кн. виставка) 

Дата святкування Всесвітнього дня книг та авторського права увійшов у міжнародний календар за рішенням ЮНЕСКО в 1995-му році - 23-е квітня.

 

Вона вельми символічна для всієї нашої світової літератури. У цей день, до прикладу, покинули світ або прийшли в нього такі знамениті і відомі автори як Шекспір, Сервантес і Володимир Набоков

Книга - це незамінний носій інформації. Завдяки книгам ми не тільки отримуємо простий і зрозумілий доступ до ідей і знань, моральних і духовних цінностей, ми торкаємося до справжніх творчих досягнень та розумінню краси нашого людства. У світі багатого культурного різноманіття, саме книга є певним вікном у просторі і часі, що відкриває перед нами різні цивілізації і соціальні культури, історичні повороти і неминучий прогрес.

"Книги мають особливу чарівність, вони викликають особливу насолоду: вони розмовляють із нами, дають нам добрі поради, вони стають живими друзями для нас. Людина з хорошою книгою в руках ніколи не самотня."

(Ф. Петрарка)

(Бесіда) 

Микола Трублаїні (Трублаєвський Микола Петрович) (1907 - 1941) — український письменник та журналіст.

 

В 1930 році Трублаїні вирушає в експедицію в Арктику, на острів Врангеля на криголамі «Ф. Літке». Враження від подорожі лягли в основу книг «До Арктики через тропіки», «Людина поспішає на поміч», «Ф.Літке» — переможець криги», повість «Лахтак». Також твори письменника мають патріотичну спрямованість, зокрема широко відомі пригодницькі повісті «Мандрівники», «Шхуна «Колумб», науково-фантастичний роман «Глибинний шлях». З перших днів війни М.Трублаїні — військовий кореспондент фронтової газети «Знамя Родины». Він загинув восени 1941 року у боях під Дніпропетровськом. Повісті та оповідання письменника овіяні романтикою і поезією, вірою у перемогу, у досягнення мети. Герої творів письменника - звичайні люди, веселі, віддані своїй справі і рідному народові, сердечні до товаришів, відважні і дужі. Таким був і сам письменник Микола Петрович Трублаїні. Його давній приятель, теж письменник, Ярослав Гримайло охарактеризував Миколу Петровича як людину «...із серцем хлоп'яти, невтомною енергією витівника, чулою душею батька, щирістю відданого друга, проникливим розумом вихователя і спостережливим оком письменника».

"Щоб добитися свого, треба дуже захотіти. Ніщо само по собі не робиться. Той, хто хоче, обов’яково доб’ється. Треба лише вміти себе організувати. І тоді навіть неприступні фортеці падають."

(М. Трублаїні)

(Тем. перегляд) 

Чорнобильська катастроофа — екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року, розташованої на території України (у той час — Української РСР).

 

Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Відбувся радіоактивний викид потужністю в 300 Хіросім.

"Коли на Прип’яті люд мирно спав,

Й ніщо не натякало на тривогу

Нечистий лиха людству зажадав –

На вічну смерть прирік живу природу.

 

Жахливий звук, удар аж до небес!

Земля, мов розкололася на двоє!

Четвертий блок – Чорнобильська АЕС,

Біда прийшла і косить нас по двоє….

 

…Викид потужністю у 300 Хіросім

Розбив життя не одного народу.

Приніс лиш смерть в наш український дім,

Укравши радість щастя із порога…"

(Ю. Шира)


 

 

 
       
 
   

 
 
 
 

 

 
 
 
 
 

 

 

return_links(); ?>