Наші бібліотеки на карті Києва // Карта сайту // Список оновлень матеріалів сайту // Головна сторінка ЦБС // ЦПРБ ім. О.С. Пушкіна
     

 


 
 
 
 

Нові надходження

 

 


 
 
 
 

 

 


Пошук по сайту

 

 

     
 

Масові заходи

2015 рік

Вересень

(Кн. виставка)

1 вересня — День знань в Україні. В Україні день 1 вересня з давніх-давен — не просто початок осені. Для мільйонів школярів, студентів, їхніх батьків, а також для вчителів і викладачів це справжнє свято — День знань. З цього дня починається офіційний навчальний рік у всіх навчальних закладах країни.І хоча 1 вересня не є вихідним, традиційно він супроводжується урочистими заходами — шкільними «лінійками», на яких присутні всі учні та викладачі. У цей святковий день першокласники знайомляться зі школою та своїм першим учителем. Старші за них школярі після тривалих літніх канікул переходять у наступний клас. Традиціями цього свята, що передаються від покоління до покоління школярами, стали купа квітів для педагогів, пишні банти першокласників, гучний звук першого шкільного дзвоника й, звісно ж, найперший урок у навчальному році — «Урок Миру». Чому новий навчальний рік починається саме в перший день осені? З XV століття новий рік на Русі починався 1 вересня, а всі школи в ті часи були церковними, тому за парти учні сідали саме з церковного нового року. За іншою версією, найважливіші сільськогосподарські роботи закінчувалися саме з приходом календарної осені, тому відпускати на навчання дітей без особливої шкоди для сім'ї можна було саме в цей час. До речі, в Іспанії початок нового навчального року досі залежить від строків збирання врожаю, і в кожній провінції країни ця дата своя. В інших країнах немає єдиної для всіх дати. Наприклад, у Німеччині та Франції навчальний рік починається в період із серпня до кінця вересня, в Італії — 1 жовтня, в Японії — 1 квітня, у Грузії — 20 вересня. В Австралії, на протилежному боці земної кулі, починають учитися в лютому, тобто, за їхнім календарем,— у кінці літа.

(Тем. полиця) 

Едгар Райс Берроуз (1875 – 1950) – американський письменник-фантаст, вважається одним з батьків-засновників фантастики 20 століття. Берроуз – письменник пригодницької літератури, його перший твір «Під місяцями Марса» вийшло в журналі. Вже другий роман автора відкрив цикл найзнаменитіших творів про Тарзана – людського годованця мавп. Ці твори досі є супербестселерами, багато разів екранізувалися різними кіностудіями. Захоплюючі, хвацько закручені, сюжети і фантастичні пригоди героїв дозволили Берроузу купити ранчо в Каліфорнії, де письменник продовжував творити. У роки Другої світової війни автор переходить до військової журналістики. Його творчість мала великий вплив на світову літературу. Едгар Берроуз прожив 74 роки, написавши величезну кількість книг. Одна тільки серія про Тарзана налічує 26 творів. Ще 11 книг присвячено Марсу, 9 - Венері. Ще в 10 книгах описуються пригоди вигаданих героїв на Місяці. Крім того, Едгар Берроуз написав безліч інших романів: про кам'яний вік, середньовіччя, ковбоїв і таємничу планету Пеллюсідару, що знаходиться всередині порожнистої планети Земля.

(Бесіда)

Валентин Йосипович Гафт (нар. 1935 р.) — радянський і російський актор театру і кіно, Народний артист РРФСР (1984), письменник, автор епіграм. У 1957 році закінчив Школу-студію МХАТ. З 1969 - у театрі «Современник» . Знімався у фільмах «Гараж» (1979), «Злодії в законі» (1988), «Анкор, ще Анкор!» (1992), «Небеса обітовані» (1991); телефільмах «Таня» (1974), «Денний поїзд» (1976) та ін. У 2002 році Валентин Гафт знявся в картині Ельдара Рязанова «Старі шкапи», в 2002 - у фільмі «По той бік вовків». Автор книг: «Вірш і епіграма», «Вірші, спогади, епіграми» і «Тіні на воді».

«Всем известно,

Жизнь — Театр.

Этот — раб, тот — император,

Кто — мудрец, кто — идиот,

Тот молчун, а тот — оратор,

Честный или провокатор,

Людям роли Бог дает.

Для него мы все — игрушки,

Расставляет нас с небес...

Александр Сергеич Пушкин,

А напротив — Жорж Дантес!» (Валентин Гафт)

(Кн. виставка)

День фізичної культури і спорту.

Відзначається щорічно у другу суботу вересня. Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи фізкультурних і спортивних організацій та об'єднань громадян…» згідно з Указом Президента України «Про День фізкультури і спорту» від 29 червня 1994 року. Європейські види спорту, такі як футбол і боротьба почали поширюватися в Україні з кінця XIX ст. Всій Європі було відоме ім’я українського борця греко-римського стилю Івана Піддубного. Багато перемог здобули українські спортсмени, виступаючи в різних видах спорту у складі збірних команд СРСР. Легендами українського спорту є стрибун Сергій Бубка (35 світових рекордів), футболісти Олег Блохін та Ігор Бєланов, відзначені "золотим м’ячем" як найкращі футболісти Європи. Визнана в світі і українська школа художньої гімнастики. Зірками цього виду спорту свого часу були Ірина Дерюгіна і Лариса Латиніна, яка завоювала 18 олімпійських медалей (9 золотих, 5 срібних та 4 бронзові) - це найбільше досягнення в історії олімпіад. Всього українськими спортсменами було завойовано більше чотирьохсот олімпійських медалей. Сьогодні на спортивному небосхилі України сяють нові зірки. Боксерів Володимира і Віталія Кличків, плавчиху Яну Клочкову, гімнастику Ганну Безсонову, легкоатлетку Жанну Пінтусевич, тенісиста Андрія Медведєва, футболіста Андрія Шевченка та багатьох інших знають далеко за межами України.

(Тем.перегляд)

День українського кіно — професійне свято працівників кінематографії України. Відзначається щорічно у другу суботу вересня. Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи працівників кінематографії України…» згідно з Указом Президента України «Про День українського кіно» від 12 січня 1996 року. Перша українська кінозйомка відбулася у вересні 1896 року в Харкові, де фотограф Альфред Федецький зняв кілька хронікальних сюжетів. А вже в грудні Федецький влаштував перший український кіносеанс у Харківському оперному театрі. З дореволюційним кіно в Україні пов'язана творчість багатьох популярних акторів. Королевою екрану тих часів була Віра Холодна, яка народилася в Полтаві і багато знімалася в Одесі. В 1922 році було засновано Всеукраїнське фотокіноуправління, якому вдалося реконструювати одеське і ялтинське підприємства, а в 1928 році ввести в дію Київську кінофабрику (майбутню Київську кіностудію ім. О. Довженка). У 1930 р. в Україні з'являється перший звуковий фільм - документальна стрічка Д. Вертова «Симфонія Донбасу». Українські художники протягом минулого століття створили власну яскраву кіношколу, яка гідно збагатила світове кіно. У пам'яті назавжди залишаться імена Олександра Довженка та Івана Кавалерідзе, Марка Донського, Сергія Параджанова, Леоніда Бикова, Леоніда Осики, Івана Миколайчука та багатьох їхніх талановитих творчих послідовників. Протягом останніх років в український кінематограф прийшло нове покоління кіномитців.

(Бесіда)

Кирило Юрійович Лавров (1925 - 2007) - видатний радянський та російський актор театру і кіно, Народний артист РРФСР (1970), Народний артист СРСР (1972). Улюбленець мільйонів, він вважав себе „білою вороною" в театральному середовищі, бо не мав фахової освіти. А свій шлях у професії Кирило Лавров починав у Київському театрі драми імені Лесі Українки. Далі були десятки яскравих робіт у спектаклях ленінградського Великого драматичного театру. А крім того - ролі Синцова з фільму „Живі і мертві", Болінгброка у фільмі "Склянка води", Івана Карамазова у стрічці Івана Пир'єва, зрештою, одна з останніх робіт - Понтій Пілат у „Майстрі і Маргариті" режисера Володимира Бортка. Кирило Лавров не мав якогось певного акторського амплуа, кожна його роль була особливою.

« Я йшов від ролі до ролі власним досвідом.» (Кирило Лавров)

(Тем. полиця)  

Агата Мері Кларисса Крісті, при народженні Міллер (1890 - 1976) — англійська письменниця. Міс Марпл та Еркюль Пуаро. Колоритні і водночас життєво правдиві характери цих сищиків приваблюють мільйонну аудиторію поціновувачів творчості майстра детективного жанру - Агати Крісті. Захопливі сюжетні ходи у творах письменниці значною мірою були продиктовані її власним життєвим досвідом. Робота фармацевтом та медсестрою під час першої світової війни дала Агаті Крісті знання про анатомію людського тіла та властивості отруйних речовин. А подорожі та археологічні експедиції разом із своїм чоловіком Максом Маллоуеном дозволили познайомитися з різними країнами та культурами. Перше місце в її житті посідала родина. Навіть будучи відомою, Агата Крісті вважала письменництво лише своїм хобі. «Я писала б книги, навіть якби їх ніхто не читав, окрім мого чоловіка.» (Агата Крісті) Крісті належить до найвідоміших у світі авторів детективної прози і є одним із найбільш публікованих письменників за всю історію людства (після Біблії та Шекспіра). Книги Агати Крісті видані тиражем понад 2 мільярди екземплярів і перекладені більш ніж на 100 мов світу. Їй також належить рекорд за максимальним числом театральних постановок. П'єса Агати Крісті «Мишоловка» вперше була поставлена в 1952 році й дотепер безупинно демонструється на підмостках Лондона.

(Бесіда)

Оксана Стефанівна Забужко (нар. 1960 р.) — українська поетеса, письменниця, літературознавець, публіцист. У своїй творчості приділяє багато уваги усвідомленню української ідентичності і при цьому часто користується методологією фемінізму та постколоніалізму. Серед літературного доробку авторки найбільш відомими є збірки поезії «Травневий іній», «Автостоп», «Друга спроба. Вибране», а також книжки з оповіданнями «Інопланетянка», «Казка про калинову сопілку», «Музей покинутих секретів» тощо.

(Бесіда)

Фредерік Бегбеде або Фредерік Бегбедер (нар. 1965 р.) — французький письменник. Вважається одним з найцікавіших сучасних письменників Франції. Заслужену славу Бегбедеру принесли романи "Спогади пришелепуватого молодого чоловіка" (1990), "Канікули в комі" (1995), "Любов живе три роки" (1997), "Оповіданнячка під екстазі" (1999) , "Романтичний егоїст", "99 франків" та інші.

«Взагалі не треба забувати, що література - це, перш за все, гра, гра з мовою, гра з читачем. Якщо цей елемент буде втрачений, то книги стануть просто нудними " ( з інтерв'ю з Бегбедером.)

(Тем. перегляд)

День партизанської слави відзначається як данина всенародної поваги до тих, хто в суворий воєнний час боровся з фашистами в глибокому тилу ворога, не шкодуючи крові і самого життя. 6200 партизанських загонів і підпільних груп, які налічували близько мільйона людей, завдавали відчутних втрат гітлерівським військам на окупованій території, сприяючи просуванню частин і з’єднань Радянської Армії на захід. За мужність і героїзм, виявлені в боротьбі з ворогом, 200 тисяч партизанів і підпільників нагороджено орденами і медалями, 223 з них визнані гідними звання Героя Радянського Союзу.

(Тем. полиця)

Іван Карпович Карпенко-Карий (справжнє прізвище — Тобілевич) (1845 -1907) — український письменник, драматург, актор, ерудит, один з корифеїв українського побутового театру. Брат Миколи Садовського, Панаса Саксаганського та Марії Садовської-Барілотті. Залишив по собі велику драматургічну спадщину: драми та комедії «Чабан» («Бурлака»), «Бондарівна», «Розумний і дурень», «Наймичка», «Безталанна», «Сто тисяч», «Хазяїн», «Чумаки», «Суєта», «Житейське море», «Мартин Боруля», «Паливода XVIII століття», історичну трагедію «Сава Чалий» та ін.

(Кн. виставка)

Всеукраїнський день бібліотек відзначається в Україні щорічно 30 вересня. Бібліотеки - один з інструментів нашої цивілізації, який вже багато століть доводить свою ефективність в процесах збереження, накопичення і передачі людських пізнань. На сьогоднішній день в Україні функціонують близько 40 тисяч великих і малих бібліотек. Однією з провідних вважається Національна бібліотека Академії наук України імені Вернадського, Державна історична бібліотека, Державна бібліотека України для дітей, Національна парламентська бібліотека і т. д. Загальна кількість бібліотечних працівників, зайнятих у цій справі становить близько 53-х тисяч фахівців. Щороку українські книгосховища обслуговують понад 17,5 мільйонів читачів.

 

 
     
     

 
 
 
 

 

 
 
 
 
 

 

 

return_links(); ?>