Є на світі люди, які мешкають віддалено від місць, пов'язаних із Тарасом Шевченком. І їхні стосунки з Кобзарем, так би мовити, "віртуальні". Проте наша бібліотека знаходиться у 200м від Музей "Хата на Пріорці" і роками ми дружимо з його співробітниками, проводимо спільні заходи, надихаємося затишною виплеканою атмосферою цієї філії Національного музею Тараса Шевченка. Також радо зустрічаємо їх у нас, ходимо на екскурсії районом, приводимо дітей, онуків та друзів у цей дім, де два тижні мешкав Тарас. Це завжди з нами, не тільки у березні на "Шевченківські дні". Звісно, це не наша заслуга, так склалося. Але ми дуже цінуємо це сусідство.
А ще перед нашою бібліотекою росте Тарасова верба, вирощена з гілочки, привезеної з Казахстану, від верби, колись вирощеної Тарасом-солдатом. І ми вкорінюємо черенки з неї та даруємо людям з різних областей України і навіть закордон. Тішимося, коли отримуємо зворотний зв'язок - від шкіл, бібліотек, сільрад, де підростають діти й онуки Тарасової верби.
Знаймо, любімо, не забуваймо!
Сьогодні, як ніколи раніше, актуально звучать слова Великого Пророка.
Борітеся! Поборете! Вам Бог помагає!
