У день вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила й Мефодія, українці разом з усіма іншими слов’янськими народами відзначають День слов’янської писемності й культури. Це свято символізує національну самобутність слов’янства, долучає кожного з нас до безцінної культурної спадщини.
Слов’янська писемність, основи якої заклали Кирило й Мефодій, була створена в IX столітті, близько 862року. Брати-просвітителі зі своїми учнями та послідовниками уклали одну з найдосконаліших та найзагадковіших абеток, що отримала назву «кирилиця». Таїна змістового боку імен її літер (аз, буки, віді, глаголь та ін.), сакральний і моральний смисл найдавнішого слов’янського алфавіту ще й досі остаточно не розгадані. На основі кирилиці склалися абетки багатьох народів – українців, білорусів, росіян, болгар, македонців, сербів, чорногорців, а також деяких народів Азії. На сьогодні більше 250 мільйонів людей в Євразії послуговуються кирилицею як національним алфавітом. З 1 січня 2007 року, після приєднання Болгарії до Європейського Союзу, кирилиця стала третім офіційним алфавітом ЄС, після латини і грецького письма.
{gallery}biblioteki/HNS/2022_gallery/2022_05_24{/gallery}