У ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА було коротке, але таке значиме проживання у Києві, а точніше на Пріорці.

Улітку 1859 року після тривалих клопотань Тарас Шевченко приїхав в Україну з наміром оселитися тут. 13 липня 1859 року поет за доносом був заарештований біля села Прохорівки, а 30 липня його було доставлено до Києва. Генерал-губернатор після розмови з Шевченком порадив йому якнайшвидше повертатися до Петербурга. Поки готувався дозвіл на виїзд, поета було передано на поруки священику Троїцької церкви о. Юхиму Ботвиновському. Не бажаючи жити в центрі міста, Шевченко вирішив підшукати собі квартиру і оселився на мальовничій київській околиці – Пріорці, де зазвичай мешкали прості люди. Тодішня господиня хати на Пріорці впізнала поета та радо прийняла його у себе. Шевченко прожив на Пріорці всього два тижні, але за цей час він дуже зблизився з людьми, а діти називали його не інакше як «дядько Тарас».

Неподалік від будинку досі росте 400-літній дуб, під яким любив сидіти Тарас Григорович.У 1964 році — з нагоди 150-річчя від дня народження великого поета — на ньому встановили меморіальну дошку. А ще за чверть століття, у 1989-му, Київська міськрада прийняла рішення про створення там відділу Музею Тараса Шевченка «Хата на Пріорці». Хатчину обережно розібрали, а потім так само дбайливо склали, замінивши деякі «деталі», що під плином часу струхлявіли.