ОБРЯДОВІ ПІСНІ

Колядки та щедрівки

 

ПАНЕ-ГОСПОДАРЮ, ВСТАВАЙ РАНО

Пане-господарю, вставай рано...
Уставай рано, застеляй столи,
Застеляй столи, клади калачі.
Клади калачі з ярой пшениці, —
Буде до тебе а три гостоньки.
Що перший же гість — дробен дощичок
А другий же гість — ясне сонечко,
А третій же гість — ясний місяцю.
Як похвалиться дробен дощичок:
— Як я упаду три рази в маю,
Возрадується жито-пшениця,
[Жито-пшениця, всяка пашниця]
Як похвалиться ясне сонечко:
[— Як я ізійду в неділю рано,]
Возрадується всей мир хрещений...
Як похвалиться ясний місяцю:
— Як я ізійду рано на зорі
Та й осіяю чистоє поле,
Чистоє поле, синє [є] море,
Возрадується всей звір у полі,
Всей звір у полі, щука-риба в морі.

ОЙ ХОДИЛИ ТА БЛУДИЛИ ДВА КОЛЯДНИКИ

Ой ходили та блудили два колядники.
Виноград, мій красний зелений сад! * (Повторюється після кожного рядка)
Та приблудились вони та і к сему двору,
Що у сего двора припадисті ворота.
— Ой чи дома, дома та пан... * (Називається ім'я господаря.)
— Нема його дома: він у... *(У городі чи селі)
Та за красним столом, та він пише пером,
Та він пише пером, та він судить ділом.
Що батюшці шле-шле та по сотні рублів,
А матушці шле-шле та по тисячі.

ОЙ МОСТИ, МОСТИ, ВСЕ МОСТИ МОСТОВІЇ

Ой мости, мости, все мости мостовії.
Славен яси ти, пане... *, меж панами. (Називається ім'я)
А по тих мостах світлоньки стоять,
А в тих світлоньках пани гуляють,
Пани гуляють, у карти грають,
У карти грають, коня міняють.
Та пустив коня подовж города;
Городом біжить, на міщан кричить:
— Ви, пани міщане, переймайте коня...
Не перейняли — оцінували:
Що за копита — п'ятдесят рублів,
За сіделечко — сороковочку.
Вивели йому коня в стременах.
Він коника взяв, шапочки не зняв,
[Шапочки не зняв] не подякував.
Винесли йому пучок стрілочок.
Він стрілочки взяв, шапочки не зняв,
[Шапочки не зняв] не подякував.
Винесли йому миску червінців.
Він червінці взяв, шапочки не зняв,
[Шапочки не зняв] не подякував.
Вивели йому дівку в наряді.
Він дівоньку взяв, шапочку ізняв
[Шапочку ізняв] і подякував.

ЗА ЛУГОМ, ЛУГОМ, ЗА КАЛИНОВИМ

За лугом, лугом, за калиновим,
Там... * ополон рубав,
Ополон рубав, коня напував,
Коня напував, з конем розмовляв:
— Коню мій милий! Коню мій любий!
Чи тебе продати, чи заміняти?
— Пане мій любий! Пане мій милий!
Не продавай мене, не міняй мене,
Та згадай мою давню пригоду:
Як нас татаре в море нагнали
Були такі, що й потопали,
Були такі, що й воювали;
А я як скочив, стремен не вмочив,
Ні стременочка, ні сіделечка,
Ні чобітка-сап'янця, ні... * молодця. (* Називається ім'я сина)
Бувай же здоров... і т. д.

У СЕГО ПАНА ОДИН СИНОЧОК

У сего пана один синочок,
Один синочок, як соколочок.
Та й того дного в військо виряджає,
Виряджаючи та й научає:
— Ой синку, синку, молодцю... * (Називається ім'я сина)
Не вихвачуйся поперед війська,
Не зоставайся позаду війська,
Держись війська середнього.
А він же його та й не послухав,
Поперед війська конем вигравав,
Позаду війська мечем воював.
Заглядів його да й найстарший цар:
— Коли б же я знав, чий син воював,
То я б за його свою дочку дав;
Писав би йому три городочки:
У первому городі — посвататися,
У другому городі — повінчатися,
У третьому городі — жити та бути...
Та бувай же здрав, молодцю... *, (Називається ім'я сина)
Не сам з собою, з отцем, маткою...

ОЙ У ПОЛІ СТОЯЛА БЕРЕЗА

Ой у полі стояла береза,
Щедрий вечір, добрий вечір *! (Повторюється після кожного рядка)
Береза тонкая, висока,
Тонкая, висока, листом широка.
А на тій березі золотая корка,
Золотая корка, жемчая роса.
Як налетіли райськії птахи,
Позбивали золотую корку.
Золотую корку, жемчую росу.
Десь узялася дівка... * (Називається ім'я дівчини)
Позбирала золоту росу,
Золотую корку, жемчую росу.
Та понесла до золотаренка:
— ЗолотаренкуІ Та мій братку!
Зроби мені стрічку на головочку,
Зроби мені перстень на білую ручку,
А з останку золотую чарку...

ПШЕНИЦЮ ЖАЛА ДІВКА... * ПО ЗОРІ (* Називається ім'я дівчини)

Пшеницю жала дівка... * по зорі, (* Називається ім'я дівчини)
По зорі, зорі, по місяченьку видненько ** (Повторюється після кожного рядка)
Та й дожалася до косариків:
— Ой косарики, мої братики!
Викосіть мені шовкову траву.
Первому буде — шовкова трава,
Другому буде — золотий перстень.
Третьому буде — сама молода.

КОЛЯД, КОЛЯД, КОЛЯДНИЦЯ

Коляд, коляд, колядниця,
Добра з медом паляниця,
А без меду — не така,—
Дайте, дядьку, п'ятака.

БІГЛИ ТЕЛИЧКИ

Бігли телички
Без березички
Та в дядьків двір;
— Дай, дядьку, пиріг.
Як не даси пирога.
Возьму воли за рога,
Та поведу в ліс,
Щоб великий ріс...
Волом буду робити,
А в ріг трубити.
Туди гора, туди низ,
Добривечір, дайте книш.


 

 

Бібліотека ім. Панаса Мирного >> Твори Панаса Мирного >> Народні пісні в записах Панаса Мирного та Івана Білика