120 років тому, 21 червня 1897 року, народилася людина, завдяки якій вдалі польоти до місяця стали дійсністю. Юрій Кондратюк (справжнє ім’я Олександр Шаргей) народився в Полтаві й закінчив зі срібною медаллю Другу полтавську чоловічу гімназію. У 1916 році він вступив на механічне відділення Петроградського політехнічного інституту. Проте війна завадила талановитому юнакові здобути вищу освіту: його, першокурсника, мобілізували до царської армії, а після Жовтневого перевороту – у Білу армію. Пізніше, побоюючись репресій за своє офіцерське минуле, роздобув документи на ім’я Юрія Васильовича Кондратюка і під цим ім’ям прожив до кінця життя.

До історії світової науки і техніки наш співвітчизник увійшов як автор багатьох оригінальних ідей (і не лише для космосу), реалізованих його послідовниками у розвитку ракетно-космічної галузі. Зокрема, він вперше обґрунтував економічну доцільність вертикального злету ракет, створення проміжних баз під час польотів, гальмування у верхніх шарах атмосфери, використання сонячної енергії космічними апаратами, тощо. Багато ідей Кондратюка (про створення космічних систем, про розрахунки траєкторій польотів для висадки на місячну поверхню) використано у практичній космонавтиці. Зокрема, результати його наукової праці «Завоювання міжпланетних просторів» були використанні при плануванні висадки американських астронавтів на місяць (1969 рік), на зворотньому боці якого ім’ям Кондратюка названо кратер.

Також його ідеї були використані при будівництві Кримської вітроенергетичної станції, втілені у проекті Останкінської телевізійної вежі. Він побудував ковші для елеваторів, які досі використовуються в сільському господарстві. Все це є тріумфом його генія. У Києві ім’я Юрія Кондратюка з 1970 року носить вулиця на Мінському масиві.