Статтею 608 ЦК України встановлюється, що зобов’язання припиняється смертю боржника, якщо воно нерозривно пов’язане з його особою і у зв’язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Аналогічно вирішується питання в разі смерті кредитора: зобов’язання припиняється, якщо воно є нерозривно пов’язаним з особою кредитора. Прикладом можуть слугувати договір доручення, який виконується особисто повіреним і припиняється смертю довірителя або повіреного (статті 1005, 1008 ЦК України). Відповідно зі смертю як особи, яка видала довіреність, так і представника, припиняється представництво за довіреністю (стаття 248 ЦК України). Як наслідок, після смерті вказаних осіб не відбувається переходу прав та обов’язків в порядку спадкування.
Права обдаровуваного, якому за договором дарування обіцяний дарунок (стаття 723 ЦК України), також не переходять у порядку спадкування – такі права припиняються його смертю.
Крім того, не переходять в порядку спадкування права за договором управління майном, оскільки такий договір припиняється у разі смерті фізичної особи – вигодонабувача або управителя майна (стаття 1044 ЦК України).
Окремо слід вказати, що до складу спадщини не входять права на одержані нагороди спадкодавця. Між тим слід зазначити, що стаття 18 Закону України «Про державні нагороди» передбачає, що після смерті нагородженого, за наявності спадкоємців, нагорода залишається в сім’ї померлого.
Не успадковуються й деякі майнові права, які безпосередньо пов’язані з особою, але не є зобов’язальними – особистий сервітут, який припиняється смертю особи, на користь якої його було встановлено (стаття 406 ЦК України).
Головний спеціаліст
Управління з питань нотаріату Н.В. Гурська