24 травня в різних країнах відзначають День слов’янської писемності й культури. Це свято приурочують до дня вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – слов’янських просвітителів та провідників християнства.
Один із провідників слов'янської писемності – Кирило, певний час працював бібліотекарем. І спілкуючись з тодішніми читачами, зрозумів, що людям для розуміння життя, як повітря, потрібні книги, написані рідними мовами.
Кирило створив слов'янську абетку на основі грецької, доповнивши новими буквами, запозиченими з глаголиці. Цей алфавіт поширився у східних і південних слов’ян, отримавши в честь засновника назву «кирилиця».
Використання «кирилиці» стало важливим практичним культурним досягненням. Цей крок зумовив розвиток національних мов і літератур та загалом культури. У слов'янській культурі розцвіла, набувши авторитету і визнання, милозвучна українська мова, багата і різноманітна художня та наукова література.
На основі кирилиці створені абетки слов’янських мов: української, білоруської, болгарської, македонської, сербської, російської, чорногорської.
Вперше День слов’янської писемності і культури було відзначено у 1863 році на честь 1000-річчя створення слов’янської абетки. Хочеться ще раз підкреслити важливість і необхідність знань, які набули попередні покоління, та перенесення їх у сьогоднішні та завтрашні дні. Саме така спадковість забезпечує майбутнє наших дітей.
Багато цікавих фактів щодо слов’янської писемності, культури, рідної мови можна дізнатися з книжкової виставки «Рідна мова – серце народу», яка представлена в нашій бібліотеці. Чекаємо на Вас, наші допитливі читачі. До зустрічі в бібліотеці.
{gallery}biblioteki/HNS/2023_gallery/2023_05_22{/gallery}
