Щорічно, 29 січня, відзначають річницю бою під Крутами, знову і знову повертаючись до протистояння між українськими військовими курсантами та військами червоної армії.
29 січня 1918 року на залізничній платформі в Крутах, що за 130 кілометрів на північний схід Києва, близько 520 українських вояків і студентів з 16 кулеметами та однією гарматою дали бій росіянам, які мали десятикратну перевагу в живій силі, бронепотягах та артилерії.
Бій під Крутами тривав близько шести годин, у ньому загинули від 70 до 100 бійців з української сторони. Втрати більшовицьких військ тоді сягнули 300 людей. Українці затримали росіян на чотири дні, що дало змогу укласти Берестейський мирний договір.
На похороні в Києві біля Аскольдової могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі - героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам'яті тридцяти».
Подвиг студентів став символом мужності та безмежної любові до власної Батьківщини. За часів радянської влади, про бій під Крутами забули на довгі 70 років, до отримання Україною незалежності. Тільки в останні роки історики почали активно вивчати наявні матеріали. І хоча зараз виникає більше питань, ніж відповідей, незмінним залишається один факт: битва під Крутами – одна з визначних сторінок історії України, яку ми маємо пам’ятати.
Пам’ятаємо, шануємо. Боротьба триває.
