Свят-вечір - 06.01
Зимові свята
 Ще вдосвіта, як тільки день синім проблиском заглянув у хату крізь замерзлі шибки, господиня приступала до праці. Першою магічною дією було дубавання нового вогню. Господиня діставала з покуття кремінь і кресало, які останні дванадцять днів лежали під образами.
 Господиня пов'язувалась хусткою і заходилась готувати дванадцять свят-вечірніх страв.
 Всі члени родини теж повинні бути вдома. "Боже сохрани,- кажуть люди, - десь заночувати в цю ніч, цілий рік будеш блукати по світі". Боронь, Боже, і сваритися в цей день! Навпаки, добре помиритися з ворогами, щоб у новому році було мирно і в хаті, і поза хатою.
 Так у турботах і проходить день. Сьогодні не снідають і обходяться без обіду. Хіба дітям, що не можуть терпіти голоду, мати дозволить щось з'їсти, та й то лише в обіденний час.
 Вся родина чекає, коли на небі з'явиться перша зірка, що має сповістити всім людям про велике чудо - народження Сина Божого.
 І тільки після чого можна приступати до Святої вечері. Свята Вечеря - це спільна вечеря всього роду. Навіть мертві родичі і безвісти загинули - всі мають у цей вечір зібратися разом, щоб трапезувати цілим родом.
 Живі, пам'ятаючи своїх мертвих родичів, ставили для них кутю та узвар на вікнах, розкидали варений біб по кутках, залишали немитими ложки та миски після вечері, - "щоб душі могли їх лизати для поживи".
 Під час вечері виходити з-за столу не годиться, розмовляти багато- теж не добре.
Колядки та щедрівки
Прислів'я та приказки
© 2006-2011 ЦБС Оболонського району м.Київ