Микола Васильович Гоголь
 (1809 -1852) |
Микола Васильович Гоголь народився 20 березня (1 квітня) 1809 року в селі Великі Сорочинці, що на Полтавщині. Походив із давнього українського козацького роду. Батько, Василь Афанасійович, був талановитим письменником, любив театр. Він влаштував домашній театр, де був і директором, і актором. Мабуть, від батька любов до театру передалася і Миколі Гоголю. Батько помер, коли Миколі було всього п’ятнадцять.
|
| В 10 років Миколу відвезли в Полтаву до одного з місцевих вчителів, для того, щоб підготувати його до гімназії. І в 1821 році Гоголь вступив до Гімназії вищих наук у Ніжині, де провчився до 1828 року. Вчився він не дуже добре, проте мав гарну пам’ять, що дозволяло йому складати іспити і переходити на наступний курс. Серед улюблених предметів були малювання і російська словесність.
Вже в гімназії Микола Васильович бачив своє життя не таким, як у всіх. Він прагнув більших висот. Хотів займати високі посади, хоч ще не уявляв, де саме. Разом із друзями з гімназії створив свій рукописний журнал, де багато писав у віршах. Після закінчення гімназії, у 1828 році переїздить до Петербургу. Де пробував стати актором, але його не взяли. Намагався стати чиновником. Та в решті решт вирішив присвятити себе літературі. В Петербурзі перший час тримався своїх земляків. І дуже скоро помітив, що тема України цікава не лише українцям, але і росіянам. Тут у Миколи Гоголя виникли перші плани праці «Вечера на хуторе близь Диканьки». З 1929 Гоголь пише матері листи, з проханням надсилати йому матеріали про українські звичаї, традиції, костюми. Ці матеріали, напевно, стали в нагоді і у написанні «Сорочинской ярмарки» , що була написана у тому-таки 1829 році. У 1831 і 1832 році пасічником Рудим Паньком було видано повісті Гоголя двома частинами : 1. «Сорочинская ярмарка», «Вечер накануне Ивана Купала», «Майская ночь или утопленница», «Пропавшая грамота». 2. «Ночь перед Рождеством», «Страшная месть», «Иван Федорович Шпонька и его тетушка», «Заколдованное место». Але першою великою літературною працею стали «Вечера на хуторе близь Диканьки», що вийшли у 1832 році. У 1831 році Гоголь знайомиться з Жуковським, а потім і з Пушкіним, які справляють на нього великий вплив. У 1832 році, вперше після закінчення гімназії, Микола Гоголь приїздить на Батьківщину. Його переповнювали спогади, любов до рідних місць, улюблена атмосфера. Але, домашні справи були розладжені і Гоголь відчув тугу і жаль. Вже у «Миргороде» звучать нотки суму щодо України. Приблизно у цей же час, у Києві, готувалось відкриття Київського університету. Гоголь дуже хотів, аби його взяли на кафедру історії. Мріяв переїхати до Києва і бути ближчим до улюблених українських традиції. На його жаль, кафедру віддали іншому. А йому самому згодом запропонували аналогічну кафедру у Петербурзькому інституті. Він погодився. Проте, вже зовсім скоро сам відмовився від професури, зрозумівши, що це для нього важко. У 1834 році Микола Васильович задумав «Ревизор», що вийшов друком у 1836 році. Цікаво, що основний сюжет «Ревизора» и «Мертвих душ», Гоголю розповів Пушкін, у вигляді анекдоту. А Микола Васильович вже зробив з простих маленьких історій Великі твори. 1836го року приблизно на десять років Гоголь їде за кордон. Він був у Німеччині, Швейцарії, Франції, Італії та інших країнах. В цей час він планує написання «Мертвих душ» . Влітку 1841 року був готовий перший том, друком він вийшов у Москві у 1842 році під назвою «Похождения Чичикова или Мертвые души». Робота над другим томом йшла важко. І письменник мав великі сумніви, що взагалі зможе довести цю роботу до кінця. Важко, але йому це майже вдається. Проте, влітку 1845 року в нього настає душевна криза. Він пише заповіт, спалює рукопис другого тому, приносячи його в жертву Богові. Коли Гоголю стало краще, він вирішив піти в монастир на знак вдячності Богові, що той позбавив його хвороби. Цей і наступний рік стають для Гоголя найбільш релігійними. Він постійно думає про Бога. Переосмислює сенс свого письменства. І все ж продовжує писати другий том «Мертвых душ». У січні 1952 року помирає сестра близького друга Гоголя. І Миколу Васильовича Гоголя охопив жах смерті. Він боявся, що помре. Що вже скоро настане і його час. Варто зазначити, що страх смерті був у Гоголя майже все життя. А ще він боявся, що засне, а його поховають… Помер Гоголь 21 лютого 1852 року. За десять днів до того він спалив другу редакцію другого тому «Мертвих душ» та інші папери. Поховали його коло Данилова монастиря, але у 1931 році його прах перенесли на Новодівичів цвинтар. Перепоховання породило легенду, ніби Гоголь помер двічі. Матеріал, яким була оббита труна всередині, був подертий, ніби жива людина його дерла жива людина. WEBліографія: Бібліографія: Дегтярьова Вікторія Сергіївна- |
|