Оноре де Бальзак
 (1799-1850) |
Оноре Бальзак народився 20 травня 1799 року в м.Тура. Одразу по народженні Оноре віддали годувальниці, в якої він провів 3 роки. Мати рідко відвідувала його. Лора Бальзак була молодше свого чоловіка на 32 роки, світське життя та любовний зв'язок з одним із місцевих аристократів повністю займали її. Навіть після повернення Оноре з сестрою до батьківської домівки, мати бачилася з дітьми лише в неділю. Мати не часто спілкувалася з сином. Виховувала його строго. Вимагала гарних успіхів у навчанні і майже не давала кишенькові гроші. Оноре дуже любив читати. Він читав все, що міг знайти. Феноменальна пам'ять майбутнього письменника вбирала багато історичних фактів, думок, афоризмів, що допомогло йому у створенні образів та портретів у своїх творах. |
|
Для закінчення освіти батьки віддали Оноре у гімназію міста Тура, а далі - в приватний пансіон. У 1819 році Бальзак отримує ступінь бакалавра. Працює в нотаріальній конторі. Але згодом покидає її і присвячу себе літературі. Він оселяється в дешевій квартирці одного з найбідніших кварталів Парижу та береться за справу. За півроку побачиа світ трагедія у віршах "Кромвель". Проте критики не сприйняли цей твір і назвали безнадійним. Для Бальзака то був удар, проте літературу він не залишив, а взявся за прозу. І пише на різноманітні теми. Добова норма - 20-40 сторінок в день. Проте, Бальзак розуміє, що ці твори, не мають особливої вартості і друкує їх під псевдонімом. Вже у 1822 році ним було написано 20 томов творів, куди входили повісті, романи і жодне речення не мало нічого спільного із справжньою літературою.
Бальзак дуже мріяв стати багатим. В своїх книгах він мав величезні суми, заглядав у гаманець чи не кожного свого героя, а в особистому житті намагався стрімголов реалізувати грандіозні фінансові задуми, аби розбагатіти. Бальзак хотів одружитися з якоюсь багатою вдовою, обов'язково аристократичного походження, але жінки йому відмовляли. Він збудував будинок - його відібрали за борги, засновував газети - терпів крах, виставляв свою кандидатуру в академію - отримав відмову. Вирощував ананаси під Парижем і тут безрезультатно. Перше велике кохання увійшло в життя письменника у 1821 році під ім'ям мадам де Берні. Вона була заміжня, на 25 років старша за Оноре, мала сімох дітей. Тим не менше, то був союз рідних душ. З моменту зустрічі з Лорою де Берні і до кінця її життя Бальзак в будь-яких життєвих проблемах звертався до цієї жінки, що стала для Бальзака і мамою, і сестрою, і коханою. В творчості переломний момент відбувся у 1829 році, коли з'явився роман "Останній шуан, або Бретань у 1800р.". За ним були "Шагренева шкіра", "Батько Горіо", "Євгенія Гранде". До нього нарешті прийшла слава. Він стає відомим не лише у Франції, але і в Європі. В цей час у Бальзака з'являється грандіозний задум - епопея "Людська комедія". Під час роботи над епопеєю Бальзак відкрив власний закон письменництва. Головне - це люди, вони складають сюжет і матеріал, і драму. Треба лише зрозуміти їх психологію, зіштовхнути характери і тоді вже неважливо що і як описувати. Більш того, герої можуть переходити з одного роману в інший. Розраховуючи прожити принаймні 60 років, письменник намітив і кількість романів - 150. На жаль, Бальзак прожив усього 51 рік, а задумана епопея залишилась незавершеною. Але і те, що він встиг зробити, вражає : 97 романів, що досліджуюь усі сторони життя супільства. Після таких надлюдських трудів, Бальзак вирішив нарешті виконати свою давню мрію - одружитися з богатою і аристократичною жінкою. Останнім коханням письменника стала пані Ганська - дружина російсько-польського барона Венцлава Ганського. Розумна, освічена і багата красуня з графським титулом причарувала Бальзака. З 1833 р. він прагнув шлюбу з нею. Проте, минуло майже 16 років, поки польська аристократка, поховавши чоловіка і одруживши доньку, погодилась на шлюб з великим французом. Весілля відбулося 14 березня 1850 року в Бердичівському костьолі Св.Варвари. На цей час письменник вже був тяжко хворий. Насолодитися спокійним сімейним життям йому так і не довелося. 18 серпня 1850 року Бальзака не стало.
Бібліографія: Вебліографія: Дегтярьова Вікторія Сегріївна- |
|