Веснянки

 

Весняний цикл
Веснянки - це пісні на честь приходу весни. Веснянки - пісні молодості й краси; в них звучить оптимізм і світлі ліричні мотиви.

А вже весна, а вже красна

А вже весна, а вже красна,
Із стріх вода капле. (3)
Молодому козаченьку
Мандрівочка пахне. (3)
Помандрував козаченько
З Лубен у Прилуки, (3)
За ним іде дівчинонька,
Здіймаючи руки. (3)
Помандрував козаченько
У чистеє поле, (3)
За ним іде дівчинонька:
-Вернися, соколе.(3)
- Не вернуся, забарюся,
Гордуєш ти мною, (3)
Буде твоє гордування
Все перед тобою... (3)

Ой весна, весна - днем красна

Ой весна, весна - днем красна,
Що ж ти, весно, принесла?
- Принесла я вам літечко,
Ще й рожевую квіточку,
Хай вродиться житечко,
Ще й озима пшениця
І усяка пашниця.

Весно красна,
Що ж ти нам принесла?
- Коробочку з веретенцями,
А скринечку з червінцями,
Старим дідам по кийочку,
Старим бабам по серпочку,
Малим дітям по яблучку,
А хлопчатам по батожку.

Ой весна, весна - днем красна,
Що ж ти нам, весно, принесла?

-Принесла я вам літечко,
Ще й запашненьке зіллячко,
А вам, дівчата по вінку
З хрещатого барвінку,
А вам, парубки, по кийку -
Гоніте товар на гірку,
А вам, бабусі, по ціпку -
Попід хатами ходити,
Малих діточок глядіти.

Ой весна, весна, ти красна,
Що ти, весно красна,
нам принесла?
- Принесла я вам літечко,
Ще й запашненьке зіллячко,
Ще й зеленую травицю,
І холодную водицю.
Принесла я вам ягнятко,
Ще й маленьке телятко.

Подоляночка

Десь тут була подоляночка,
Десь тут була молодесенька,
Тут вона впала,
До землі припала,
Сім літ не вмивалась,
Бо води не мала.
- Устань, устань, подоляночко,
Устань, устань, молодесенька,
Умий личко так, як скляночку,
Утрись, утрись шовковим рушником
Та візьмися в боки,
Покажи нам скоки,
Біжи до Дунаю,
Бери ту, що скраю.

Весняночко-паняночко

- Весняночко-паняночко,
Де ти зимувала?
- У садочку на пеньочку
Пряла на сорочку.
А ворони оснують,
А сороки витчуть,
А білії лебеді
Ще побілять на воді,
А лугові пташки
Пошиють рубашки.

А в кривого танця

А в кривого танця
Та не виведем кінця!

Треба його та й виводити,
Лад йому та й знаходити.

Ой вулиця та й широкая,
Чого трава невисокая?

Бо парубки та й істоптали
Великими та й ножищами,

Великими та й ножищами,
Подертими постолищами!

Ой вулиця та й вузенькая,
Чого трава зелененькая?

Бо дівоньки та й істоптали
Маленькими ноженьками,

Маленькими ноженьками
Червоними та чобітками,

Червоними та чобітками,
Золотими та підківками.

© 2006-2011 ЦБС Оболонського району м.Київ