Великдень (Пасха)

 

Весняний цикл
   Великдень - у християнстві - символ воскресіння Господнього, радості, вічного життя; завершення відкуплення людського роду.
  Сама назва Пасхи походить від єврейського дієслова passah - "переходити", і пов'язане воно з виходом євреїв з Єгипту, про що розповідається у різних біблійних книгах.
  Перед своєю стратою Ісус Христос їсть Паску разом із своїми учнями-апостолами. Цей епізод Біблейської історії відомий як Таємна Вечеря. Коли вона проходила, Ісус показав зразок смиренності, омивши ноги своїм учням та обтерши їх.
  Звичаї, що супроводжують свято Пасхи, також мають дуже давнє походження. Христосування бере початок від послання апостола Павла до римлян:"Вітайте один одного святим поцілунком". При цьому віруючі уподібнюються учням Христовим.
  Звичай дарувати червоні яйця пов'язаний з іменем Марії Магдалини, яка після вознесіння Христа проповідувала Євангелія. Червоний колір - символ крові Христа. Яйце, що має значення символу життя взагалі, переосмислюється таким чином, постаючи символом вічного життя, котре дарував Ісус Христос своїм воскреінням.
  В Україні Великдень має давнє коріння, відзначається навесні, у першу неділю після рівнодення. Готувалися до нього заздалегідь, а після вербної неділі вже розписували й фарбували варені яйця, робили писанки та крашанки, пекли спеціальну паску, обрядове печиво, готували багато інших смачних страв. Окрім цих обрядових ритуалів влаштовували великодні гуляння, молодіжні ігри, танці, розваги. Велике значення мав обряд шанування предків, коли родичі ходили на кладовище з паскою, яйцями та обідали на могилах.
  Нині віруючі також печуть паску, фарбують яйця, розписують писанки, несуть до церкви, щоб освятити. У церкві всю пасхальну ніч іде служба, у кожній хаті - свято, пісні, танці, ігри.При зустрічі люди кажуть: "Христос воскрес(е)" і відповідають: "Воістину воскрес". Відвідують померлих на кладовищах, роздають милостиню, щоб упокоїти їх душі.

Писанка

  Писанка - символ Сонця; життя, його безсмертя; любові й краси; весняного відродженя; добра, щастя, радості. Писанка - це розмальоване великоднє куряче або декоративне яйце. Дослідники вважають, що українська писанка має понад 100 символічних малюнків. Напр., кривулька знаменувала нитку життя, вічність сонячного руху. Кривулька або безкінечник -це символ початку і кінця. Тригвер або триніг символізував, на думку одних, небо, землю і повітря, на думку інших - повітря, вогонь і воду, треті вважали його символом життя людини. Четверті трактували його як символ неба, землі й пекла. Символічне навантаження мала і кольорова гама писанок. Червоний колір усимволізовував радість життя, любов, жовтий - місяць і зорі, урожай; зелений - багатство, буяння рослиного світу, його воскресіння; блакитний - чисте небо, здоров'я; бронзовий - матінку-землю; чорний з білим - пошану до померлих родичів, їхніх ду та ін.
   Із запровадженням християнства змінюється поступово і символіка писанки. Вона стала символом радості й віри у Воскресіння Ісуса Христа як символу всепрощення. Для писанок були характерні такі орнаменти: решітки, віконця, клинці, вітрячки, кошики, грабельки, зірки, хрестики, павучки.
   Писанки використовували як опредмечений символ кохання, даруючи їх юнці. У народній медицині ними "викачували" хвороби. Свячені писанки закопували у землю (на великий врожай), клали у домовину, у ясла для худоби. Лушпиння із писанки кидали "на щастя" на дах оселі та ін.

© 2006-2011 ЦБС Оболонського району м.Київ