Бджола та шершень

 

На головну сторінку ЦБС

 

Про бібліотеку

Читачі рекомендують
Як користуватись каталогом
Що треба прочитати в твоєму віці
 
Наш район
Дошкільні навчальні заклади
Школи-дитячі садки
Школи-інтернати
Середні загальноосвітні школи
Ліцеї
Гімназії
Гімназії-інтернати
Школи естетичного виховання
Гуртки
Благодійні та громадські організації
Вищі навчальні заклади м.Київ
 
Наші читачі - учасники конкурсів
"Київ та кияни очима дітей'08"
"Найкращий читач року"
 
Небайдужим батькам
Розкажіть дитині казку
Шість кроків назустріч книзі
Читач, що не вміє читати
Якщо дитина не любить читати
Сучасним дітям - сучасні книжки
 
Тести
Знавець сучасних книг (3-6 кл.)
Що за казковий герой? ( 3-5 кл.)
Знавець казок (2-3 кл.)
Впізнай героя (5-6 кл.)
Гумористичний тест (5-6 кл.)
Знавець казок та казкових героїв (1-3 кл.)
 
Інше
З історії книги
Ювілеї в літературі
Правила читання для школярів від Івана Огієнка
Нобелівські лауреати в галузі літератури
Етикет
Пошук на сайті
 
   

— Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі. Видно, що ви без пуття закохані в мед.

— Ти поважний дурень, пане раднику,— відповіла Бджола.— Мед любить їсти й ведмідь, а Шершень теж не проти того. І ми могли б по-злодійському добувати, як часом наша братія й робить, коли б ми лише їсти любили. Але нам незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати. До сього ми народжені і будемо такі, доки не помремо. А без сього жити, навіть купаючись у меду, для нас найлютіша мука.

Сила:

Шершень — се образ людей, котрі живуть крадіжкою чужого і народжені на те тільки, щоб їсти, пити і таке інше. А бджола — се символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться. Багато шершнів без пуття кажуть: нащо сей, до прикладу, студент учився, а нічого не має? Нащо, мовляв, учитися, коли не матимете достатку?.. Кажуть се незважаючи на слова Сіраха: «Веселість серця — життя для людини» — і не тямлять, що природжене діло є для неї найсолодша втіха. Погляньте на життя блаженної натури і навчітеся. Спитайте вашого хорта, коли він веселіший? — Тоді,— відповість вам,— коли полюю зайця.— Коли заєць смачніший? — Тоді,— відповість мисливець,—коли добре за ним полюю.

Погляньте на кота, що сидить перед вами, коли він куражніший? Тоді, коли всю ніч бродить або сидить біля нори, хоча, зловивши, й не їсть миші. Замкни в достатку бджолу, чи не помре з туги, в той час, коли можна їй літати по квітоносних лугах? Що гірше, ніж купатися в достатку і смертельно каратися без природженого діла? Немає гіршої муки, як хворіти думками, а хворіють думки, позбавляючись природженого діла. І немає більшої радості, аніж жити за покликанням. Солодка тут праця тілесна, терпіння тіла і сама смерть його тоді, бо душа, володарка людини, втішається природженим ділом. Або так жити, або мусиш умерти. Старий Катон чим мудрий і щасливий? Не достатком, не чином тим, що йде за натурою, як видно з Ціцеронової книжечки «Про старість»...

Але ж розкусити треба, що то значить—жити за натурою. Про се сказав древній Епікур таке: «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним».

 

 

 

 

 

   

 

© 2006-2014 ЦБС Оболонського району м.Київ