Заснування Академії
Ректорство І. Борецького
Ректорство М. Смотрицького
Діяльність П. Могили
Академія у XVIII-XIX ст.
Академія на сучасному етапі

Заснування Києво-Братської школи. Галшка Гулевичівна

Виникненню Києво-Могилянської академії передував культурно-національний рух, що в умовах посиленого наступу на соціальні і духовні інтереси українців, який чинився правлячими колами Речі Посполитої, швидко набрав характерних особливостей. Свідомі громадяни, світські і духовні, об’єдналися до справи захисту духовних та національних інтересів України. Найголовнішим завданням вони вважали виховання громадян, гідних своєї історії і відповідальних за майбутнє вітчизни. Шлях до цього вони торували через освітню і культурну діяльність, віру.

Просвітники гуртувалися навколо друкарні Києво-Печерського монастиря під покровом його архімандрита Єлисея Плетенецького. Діяльність Лаврського гуртка справляла помітний вплив на патріотичні почуття свідомих громадян, на їх бажання прислужитися загальним інтересам. До таких громадян належала й знатна киянка із шляхетного роду Волині Галшка Гулевичівна (Єлизавета Василівна Гулевичівна-Лозчина (1577-1642). 15 жовтня 1615 р. вона вписала до Київських магістратських книг дарчу, за якою свій дім з землею і “всіма до нього належностями” дарувала під фундацію монастиря й школи для дітей “народу руського православного… А щоб така фундація скуток свій брала, - писала Гулевичівна, - то зараз… в той двір… школу впровадила й впроваджую” .

Слід зазначити, що першим чоловіком Галшки Гулевичівни був Христофор Потій, син одного з визначних діячів унії єпископа Володимирського Іпатія Потія, який став уніатським митрополитом. Коли в 1596 р., за активної участі її тестя була прийнята унія, її чоловік був ще живий, і відповідно, вона жила в родині, де готувалися і виношувалися ідеї, що хоча і мали на меті подолання того несприятливого стану, в котрому тоді знаходилося православне духівництво і вся Східна церква, але які в кінцевому підсумку стали лише причиною глибокого релігійного розбрату в українському народі. Про те, як Галшка Гулевичівна ставилася до пануючих в її домі настроїв ми можемо судити по тому, що вона, бажаючи уберегти свою доньку Катерину Потіївну від впливу дядьків – Яна і Петра Потіїв, призначених їй в опікуни, - не зважаючи на неповнолітній вік доньки, в 1612 р. видає її заміж, чим призводить до їх великого обурення .

Зрозуміло, що при відданості Галшки Гулевичівни православ’ю не останню роль в її взаємовідносинах з родичами чоловіка грали і релігійні мотиви. Судячи з її дарчої, можна припустити, певну їх участь в справі “витіснення” Київського братства з території Братського монастиря, котре було здійснене, ймовірно, якимось “нечесним судом”, двічі згадуваним нею.

Залишаючись твердою у православній вірі, Галшка Гулевичівна, певно, відчувала почуття гіркоти за опосередковану свою участь у цій справі і пристрасно бажала компенсувати втрати, нанесені братству її родичами, наданням йому нової території для монастиря і школи. Тому, коли вона вийшла заміж за маршалка мозирського Степана Лозку (після смерті першого чоловіка), вона умовила його подарувати їй двір і землі в Києві з тим, щоб повернути свій “родинний” борг братству.

Отримавши згоду чоловіка вона і з’явилася 15 жовтня 1615 р. разом з ним і трьома своїми приятелями в Київський земський суд і “дала, подарувала, записала вічним незмінним даром… свій власний спадковий маєток, що користується правами і вільностями дворянськими”, “інокам, священникам і дияконам, а також великим князям, вельможним панам, шляхтичам і всім, - якого б вони звання і стану не були (однак ж тим лише, що незмінно перебувають і перебувати будуть у православній благочесній вірі Церкви Східного обряду Грецького, в послуху і під благословенням Святійшого Константинопольського патріарху, власного і законного верховного пастиря народу Руського)”.

Коли Галшка Гулевичівна передавала свою землю на школу й монастир, цим вона підтримала Київське Братство, яке на той час формувалося в Києві, але, не маючи пристанища, ще не заявило про себе. Тепер Київське Братство мало свою землю. Братству, під його опіку й передавала Галшка засновану нею школу. Варто підкреслити, що вчені Лаврського гуртка також вступили до Братства, що мало неабияку вагу в становленні та розвитку Київської Братської школи.

 

 

 

   

 

Имплантация зубов виды и цены: имплантация зубов в калининграде цены pearl-39.ru.