В історії Другої Світової війни був єдиний випадок, коли сліпа людина активно воювала в Русі опору. І це був українець Яків Батюк, 100-річчя з дня народження якого припадає на 12 травня 2018 року.
День пам'яті та примирення 8 травня разом з усім світом відзначає і Україна, вшановуючи мільйони загиблих у Другій світовій війні. Напередодні Дня пам’яті та примирення ми здійснили екскурсію-знайомство до музею, розташованого у школі-інтернаті №5 для дітей з вадами зору, що носить ім’я Я.Батюка. Наші читачі, учні 2-в класу школи №16, доторкнулися до славних сторінок пам’яті нашого народу та дізналися про трагічну долю одного з тих, хто сміливо чинив опір жахіттям війни.
Яків Батюк у дворічному віці захворів на віспу і повністю втратив зір, але мав змогу вступити на навчання до Київської школи сліпих та навіть отримав згодом фах юриста.
Під час німецької окупації в Ніжині Батюк формує підпільну групу та встановлює зв’язок із партизанським загоном «За Батьківщину». Підпільники передають партизанам відомості про чисельність німецького гарнізону в місті, інформацію про залізницю, про стратегічні об’єкти в місті, вимінюють у італійських солдат за харчі зброю і передають партизанам 40 гвинтівок та багато набоїв. У ніч на 7 вересня 1943, всього за тиждень до звільнення міста, Яків Батюк і 25 членів його групи були розстріляні біля цегляної стіни однієї з будівель військового складу на околиці Ніжина. Після звільнення міста тіла патріотів були перепоховані в братській могилі на Центральному кладовищі в Ніжині. Про долю Я.Батюка Євген Шатров написав книгу «Подвиг у пітьмі».
Про все це ми дізналися завдяки нашому чудовому гіду – Тетяні Антоненко, учениці 11 класу школи-інтернату № 5 для дітей з вадами зору, за що їй щиро вдячні.
Пам’ятаємо! Перемагаємо! Ніколи знову!
{gallery}biblioteki/chekalin/gallery_2018/2018_05_18{/gallery}
