Павло Глазовий - один з найпопулярніших українських гумористів. Його гуморески додають настрою, допомагають побачити в житті і світлі, і темні сторони та стати добрішими. Навіть назви книжок автора говорять самі за себе: «Щоб вам весело було», «Весела розмова», «Хай вам буде весело».
Павло Прокопович народився 30 серпня 1922 року на Миколаївщині. Навчався у Новомосковській педагогічній школі, брав участь у німецько-радянській війні. Вищу освіту здобував у Кривому Розі, там здібного хлопця помітив Остап Вишня та сприяв переведенню юнака до Києва, де той завершив філологічну освіту у Київському педагогічному інституті ім. О. М. Горького (нині Драгоманова). Після закінчення навчання працював головним редактором в журналі "Перець" та заступником головного редактора журналу "Мистецтво". Попри те, що Павло Глазовий пройшов голод та війну, його твори відрізняються прекрасним почуттям гумору та зворушують серця щирістю і сьогодні. Згадаємо автора і його чудові гуморески, що лишаються актуальними і нині.
Кухлик
Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші – не мина жодної крамниці.
Попросив він:
– Покажіть кухлик той, що з краю.-
Продавщиця:
– Что? Чево? Я нє панімаю.
Кухлик люба покажіть, той, що з боку смужка.
– Да какой же кухлік здесь, єслі ето кружка.-
Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
– На Вкраїні живете й не знаєте мови.-
Продавщиця теж була гостра та бідова.
– У меня єсть свой язик, ні к чему мне мова.-
І сказав їй мудрий дід:
– Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика і не знає мови.
