Повість-феєрія Олександра Гріна «Пурпурові вітрила» писалася впродовж кількох років – 1916-1922. У одній із перших чернеток дія феєрії відбувалася в післяреволюційному Петрограді, але потім автор вирішив перенести героїв до своєї «Грінландії». Навіть перебуваючи в лавах армії чи в стінах лікарні, Грін всюди носив із собою в похідній сумці чернетки повісті, продовжуючи творити цю прекрасну історію.
У «Пурпурових вітрилах» Грін змальовує невідому країну, якої не існує, та героїв, що мають незвичайні імена. Проте це не просто чарівна казка, а історія про всеперемагаючу віру в диво, про мрію і про те, як не здаватися на шляху до неї. Ассоль дочекалася дива, адже вона так вірила у свою мрію і ніколи не відмовлялася від неї, хоча й терпіла злидні та насмішки. Письменник утверджує думку про те, що треба завжди сподіватись на краще, не втрачати мужності та надії. Головний герой повісті Ґрей зробив те, про що все життя мріяв сам письменник – став капітаном і подарував казку своїй коханій. Твір «Пурпурові вітрила» просякнутий світлою вірою в те, що людина може створити справжнє диво своїми руками, він вчить бачити у буденному таємниче, відчувати добро і прагнути його, бути сильним духом та перемагати життєві негаразди, мати високу мрію і вірити, що мрії здійснюються. Мрія — це те що дає нам сенс життя. Це те, заради чого варто жити, до чого варто йти. Мабуть, з цим погодяться всі. Тому дуже важливо не здаватися і йди до кінця в здійсненні своєї мрії.
Запрошуємо до бібліотеки, де ви зможете познайомитися з книгою-ювіляркою ближче – прочитати чи згадати особливі моменти заново!
