12 січня на Київщині народилася Марія Примаченко, одна з найвідоміших українських художниць, слава про яку давно і далеко простяглася за межами України. В її картинах – цілий дивовижний світ, де чарівні тварини приносять сни, чудернацькі птахи запалюють світанки, а люди ніби вийшли з бабусиних казок.
Її роботи і досі вражають простотою і глибиною. Інколи твори Примаченко буквально приголомшують глядача якоюсь чаклунською привабливістю барв. Її кольори то сяють таємничою глибиною емалі, то сліпуче спалахнуть золотом, то бризнуть небувалою синню ультрамарину. Естетичний вплив творів геніальної художниці часто залежить від невловимих нюансів, що майже не підлягають ні науковому аналізу, ні вислову. Марія Овксентівна була не лише прекрасним художником, але й талановитим поетом. Заримовані назви картин свідчать про її феноменальний хист малювати музику, малювати пісню. Примаченко-поет реалізує себе у власних підписах до картин. Підписи ці легко запам'ятовуються та вкарбовуються у пам’ять: "Три буслики у горосі живуть у нас і досі". Зустрічаються і коротенькі примовки: "Куріпочки пляшуть і хліб пашуть", "Собачка Ада не боїться гада", "Ворон дві баби мав - обох обнімав", "Веснянки-роговички - веселії птички" та інші. Центром творчості Примаченко були фантастичні звірі, квіти та сюжети із життя селян, а уява мисткині пульсує чудернацькими образами та яскравими кольорами, які задають ритм картин та створюють їхній неповторний настрій.