Щорічно 24 травня всі слов’янські країни вшановують пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія. За різними історичними джерелами, видатні візантійські просвітителі Кирило і Мефодій дали поштовх для розвитку східнослов’янської писемності, перекладаючи церковнослов’янською мовою богослужебні книги та Євангеліє, відкриваючи при церквах школи.
Вони також упорядкували слов’янський алфавіт, заклали основу для подальшого удосконалення кирилиці, якою як національним алфавітом сьогодні користуються понад 250 млн. людей і яка стала третім офіційним алфавітом Європейського Союзу після латини і грецького письма. Здобутки рівноапостольних Кирила і Мефодія стали тим культурним підґрунтям, з якого поширилося християнство.
Слов'янську писемність створили в ще IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву "кирилиця" (на ім’я візантійця Костянтина, який прийняв чернецтво та став Кирилом). Допомагав йому в створенні абетки старший брат Мефодій. Цікаво, що в той час у місті Салоніки, де вони проживали, місцеві складалася наполовину з греків, а наполовину із слов’ян.
Кирило (827 – 869) і його старший брат Мефодій (815 – 885) народилися в македонському місті Фессалоніки (тепер Салоніки, Греція) в сім’ї воєначальника. Кирило здобув освіту в школі при імператорському дворі Константинополя, а згодом працював патріаршим бібліотекарем і викладав філософію. А Мефодій був спочатку військовим, правителем однієї з слов’янських областей. Згодом став ченцем, а невдовзі й ігуменом одного з монастирів у Малій Азії.
В Україні ім'я Кирила і Мефодія мала перша українська політична організація в Києві – Кирило-Мефодіївське братство (1845–1846), а свято відзначають на державному рівні з 2004 року.
