Поезія Павла Тичини – розмаїта, правдива, щира та досконала за формою, навіть дещо схожа на музику. Мабуть, не випадково чимало віршів поета стали піснями та й музика увійшла в його життя з дитинства і назавжди. Тичина мав неабиякий хист до музики, грав на флейті, гобої, кларнеті, бандурі, піаніно.
Але знаємо ми його в першу чергу як літератора, чиєму перу належить чимало знакових творів. Його поезія зворушує до цього часу, вірші входять до багатьох збірок, видаються сучасні цікаві переклади його творів за межами України.
Простий, скромний і делікатний у поводженні з людьми, майже непомітний на вулиці чи в президії урочистого засідання, завжди уважний до чужої думки: таким знають Тичину ті, кому пощастило спілкуватися з поетом. Хоча протягом усього життя Тичина відчував постійний тиск на нього та його творчість, та це не завадило йому працювати, творити і «зіграти» на своїх сонячних кларнетах для майбутніх поколінь.
Запрошуємо усіх до бібліотеки, де ви зможете згадати і улюблені з дитинства віршики, і, можливо, відкрити для себе відомого українського поета з нового ракурсу.
