Білокур не робила ескізів до своїх картин і не писала етюдів, і навіть не наносила на полотно контуру майбутньої композиції.

По зафарбованому полю вона відразу ж писала деталь за деталлю, у відповідності до задуму. Це прийом, властивий всім народним майстрам і недосяжний для художників професійного станкового живопису.

Перші картини художниця писала саморобними фарбами, які сама вичавлювала з калини, бузини, цибулі. Пензлі теж робила сама – з коров'ячої вовни, шерсті котів, вишневих гілочок і жерсті від консервних банок й користувалася ними навіть тоді, коли вже була Народною художницею України і мала всі професійні засоби для малювання.
Катерина Білокур не мала навіть початкової шкільної освіти, хоча батьки були заможними і спроможними вчити дітей. Її не прийняли ні до Миргородського технікуму художньої кераміки, ні до Київського театрального технікуму попри те, що дівчина малювала декорації до пришкільного театру, куди батьки все ж дозволили їй ходити. Катерина довірливо принесла у приймальну комісію свої малюнки, але їй відмовили, навіть не глянувши на них, з однієї причини - відсутність шкільної освіти.
У неї не було посібників з малювання, вона не читала спеціальну літературу – вчилася малювати сама, спостерігаючи за природою, розпитуючи сільських малярів.
Малювала картини не в приміщенні, а на повітрі, весь час переносячи мольберт з місця на місце. Так поволі заповнювалося все полотно написаними з натури мотивами у відповідності до заздалегідь продуманої до деталей композиції.
Найбільше Катерина любила малювати квіти.


 

{tab Графік}

{tab Про бібліотеку}

Місія нашої бібліотеки, як і, мабуть, будь-якої іншої на сучасному етапі – задовольнити потреби сучасної людини, продемонструвати можливості та переваги книгарень, які вже давно перестали бути лише книгозбірнями, а здатні стати місцем втілення мрій і дій. І це не лише книга, а й спілкування, можливість отримання інформації, навиків, дозвілля та відпочинок, а також задоволення потреб та розвитку громади.

Бібліотека відкрилася на Вітряних горах у 1957 році, а з 1972 року переїхала та працює на вулиці Вишгородській, що знаходиться на Пріорці –  мальовничій та історичній місцевості Києва. Саме місцезнаходження нашої книгозбірні і вплинуло на сучасну назву бібліотеки.

Бібліотека на Пріорці для дітей – сучасний яскравий простір, який ми намагаємося наповнити таким же яскравим змістом. Сучасні дитячі видання, простір для реалізації творчих здібностей та можливостей, для спілкування – все це ви зможете отримати, завітавши до нас. У бібліотеці діють творчі проекти, зокрема щотижневі майстерки та заняття з живопису, маємо власний ляльковий театр, Інтернет-зону для відвідувачів.

Впродовж кількох років в нашій бібліотеці успішно впроваджується проект «Зелена бібліотека» з розвитку екопростору, який фактично дав поштовх рухові «Зелені бібліотеки в Україні». За час від моменту виникнення ідеї нам вдалося створити і справді дієвий та впізнаваний проект. Постійні зустрічі з читачами, популяризація екологічного способу мислення, цікаві гості, майстер-класи, зокрема наочне сортування сміття з дітками, спеціальна ігротека, екскурсійна програма – усе це частина нашої повсякденної роботи. Основне спрямування проекту – виховання  дітей, формування відповідних естетичних смаків для того, щоб вони розуміли і вміли бачити красу довкілля, були здатними охороняти та захищати природу.  Адже турбуючись про довкілля, ми турбуємося і про себе, бо всі ми і є частиною природи.

Завідуюча бібліотекою на Приорці
Кобець Ганна Василівна

{tab Координати}

Наша адреса:

м. Київ, вул. Вишгородська, 38


Транспорт:
Автобуси: 32 - їхати до зупинки "Пріорська"
Тролейбуси : 6, 18 - їхати до зупинки "Пріорська"
Трамваї: 12, 19
Маршрутні таксі: 219, 159, 525, 181, 227

{/tabs}