Від цих квітів не можливо відірвати очей – яскраві, різних відтінків, з особливим ароматом, а квітнуть аж до морозів. Ось і зараз сяють чорнобривці всіма вогняними відтінками літа і осені, і у нас під бібліотекою також
Українці називають квітку «чорнобривці», англійці – «золото Діви Марії», китайці – «квіти тисячі років», німці – «турецька гвоздика». Родом чорнобривці з Мексики, їх існує аж 50 видів, які відрізняються між собою висотою стебла, розміром суцвіть і забарвленням квіток. Згідно зі старовинними легендами, вони – магічні, а їх назва пов’язана з ім’ям Тагеса, онука Юпітера. Чорнобривці (лат. Tagetes) – це рід багаторічних і однорічних рослин, що належать до родини айстрових або складноцвітих. В Україні чорнобривці полюбили не лише за буйне цвітіння й аромат, але й за лікувальні властивості. Адже настоянки з цих квітів лікують печінку, нирки, гоять рани, поліпшують обмін речовин.
Милуємося красою чорнобривців та читаємо легенду про цю дивовижну квітку.
Чому чорнобривці ростуть коло хати
Давно-давно це було. Ще тоді, коли земля України не знала біди й злигоднів, коли співучий її народ мирно сіяв хліб і радо зустрічав кожного, хто приходив з добром. Ця родюча земля з луками зеленими, лісами багатими, ріками голубими, людьми сильними приваблювала чужинців з півночі. Несли вони з собою горе та сльози, забираючи у полон найдорожче – хлопчиків, що мали вирости слухняними рабами. У цей день до поселення підходили вороги. Матері, щоб не віддати дітей чужинцям, шукали рятунку у баби Ясновидиці, яка зналася на чарах. Принишклі й боязкі хлопчики тулилися до Любави, матері чорнобривого Кароока, що привела їх до Ясновидиці. Сива бабуня мовила слова заклинання, і діти перетворились у прекрасні кущисті квіти, які огорнули ноги Любави. Вони були чорнобривими і кароокими, як і хлопчаки.
– Залишайтесь коло матері, – мовила старенька.
Не знала Ясновидиця, що це будуть її останні слова. Чужинські мечі порубали усіх… Так і зостались в Україні хата, мати й чорнобривці як одне ціле. Нема України без білої хати і чорнобривців, які милують материнське серце до сивих морозів.
