Мальви, квіти літа, повз які не можливо пройти не помітивши їхньої краси, поступово відцвітають, ніби віщуючи близьке наближення осені. Помилуємося наостанок та згадаємо легенди і книги, де мальви в «головних ролях»)
Загалом мальвові, за різними оцінками, мають 20-25 видів, ростуть у Європі, Азії та Африці. Деякі види мають їстивне для людини листя. Наприклад, мальви вирощують з комерційною метою в Китаї, де її настойка використовується як лікарський засіб. Мальви –рослини, що були одні з перших описані в літературі. Горацій згадував їх як компонент свого харчування, описуючи досить коротко: «Для мене харчем є маслини, цикорій та мальви».
А ще мальва символ любові до рідної землі, до свого народу, до батьківської хати. Чи не найбільш поширеною і улюбленою в Україні здавна вважали рожу рожеву або мальву. Народні повір'я свідчать, що добрі душі предків поселяються на мальві і охороняють мешканців оселі. Тож, милуємося мальовничими мальвами і читаємо легенду про неймовірну квітку.
Легенда про мальву.
Давно те діялось. Важко жилося людям на нашій славній Україні. Багато ворогів зазіхало на її багаті землі. То кримчаки налітали, то поляки, то турки. Грабували, забирали в рабство, полювали за красунями, котрих згодом продавали. Люди боронилися, чим могли, хто вилами, хто сокирою. А сотник Грицько Кандиба шаблею захищав свою сім’ю. Та сили були нерівні.
Якось в осінню негоду прийшла обігрітися до козака Нагнибіди. Та запроданець виказав дівчину. Порубали її на шматки та й розкидали на всі боки. І розрослося чудове зілля, яке односельці називали Мальвою. А село, де росла і жила красуня, назвали Мальвині Граблі. Добре пам’ятали люди, як вона граблями вбивала бусурманів.
Біля кожної хати ростуть мальви. Це пам’ять про сміливу і безстрашну дівчину, яка любила свій рідний край, свій народ і віддала за нього своє життя.