Залишилося три тижні літа і серпень кличе нас надолужити усе, що не встигли: відпочити, намилуватися літніми краєвидами, запастися спогадами і враженнями і, звичайно ж, прочитати усе, що планували!
Назва місяця пов’язана з традицією збору урожаю, адже саме серпами жито жали, трави нарізали. У прадавніх слов'ян цей період року мав назву «Місяць Лелеки» й символізував сімейний затишок, доброзичливість, надію на продовження роду й зміцнення сім'ї. Пов’язують назву останнього місяця літа і зі словом «серпанок» – легкої пелени, що застилає й огортає землю.
А серпень уже збирає в комори щедрий врожай, нагадує про близьку осінь. Для українця місяць серпень, на відміну від календаря, був уже осіннім місяцем. Першим осіннім святом вважали день Іллі Пророка, який відзначається 2 серпня і має бути ознаменованим хлібом нового врожаю – «На Іллі новий хліб на столі». Хоч у серпні літо і не думає подавати у відставку, але осінь вже не за горами. В другій половині місяця стають довшими і прохолоднішими ночі. Про це нагадують і табуни лелек, що збираються на стернях, готуючись до далекої мандрівки.
Спинюся я
і довго буду слухать,
як бродить серпень по землі моїй.
Ще над Дніпром клубочиться задуха,
і пахне степом сизий деревій.
Та верби похилилися додолу,
червоні ружі зблідли на виду,
бо вже погналось перекотиполе
за літом – по гарячому сліду.
(Л.Костенко)
