* * *

Як не бачу тебе,
Кожда хвиля — тяга безконечна;
Як побачу тебе,
Відновляється рана сердечна.
 
Як не бачу тебе,
То довкола і зимно, і темно;
Як побачу тебе,
Запече щось у серці страшенно.
 
Щоб побачить тебе,
Мов несуть мене ангельські руки;
Як побачу тебе,
Геть мов гонять пекельнії муки.
 
Ні без тебе нема,
Ні близ тебе спокою, мій світе!
І земля не прийма,
Ох, і небо навіки закрите.
 

* * *

Коль не вижу тебя —
Мне минуты, как век, бесконечны.
Коль увижу тебя —
Вновь страдаю от раны сердечной.
 
Коль не вижу тебя -
Я окутан морозом и мглою,
А увидев тебя —
Опален я горящей смолою.
 
Чтоб увидеть тебя —
Понесут меня ангелов руки,
А увижу тебя —
Гонят прочь меня адские муки.
 
Я утратил покой
И с тобой, и в разлуке с тобою,
Я не принят землей
И отвергнут небес синевою.
 
Бібліотека ім. Анни Ахматової >> Твори >> Ахматова переклала >> З поезій Івана Франка