* * *

Чому не смієшся ніколи?
Чи в твойому серці зима,
І горе зморозило душу,
Що сміху у горлі нема?
 
Чому не смієшся ніколи?
Чи, може, лежить який гріх
Великий на твоїм сумлінні
І здавлює радісний сміх?
 
Лежить якийсь смуток таємний
На твоїм чудовім чолі,
І усміх твій — наче під осінь
Всміхається сонце у млі.
 

* * *

Зачем ты совсем не смеешься?
Не холод ли в сердце твоем?
Не с горя ли сердце застыло
И смех не рождается в нем?
 
Зачем ты совсем не смеешься?
Быть может, какой-нибудь грех
На совесть налег и сжимает
Задорный и радостный смех?
 
Неявной печали отметка
Лежит на прекрасном челе.
Улыбка, твоя — как под осень
Блистание солнца во мгле.
 
Бібліотека ім. Анни Ахматової >> Твори >> Ахматова переклала >> З поезій Івана Франка