* * *

Смішний сей світ! Смішніший ще поет,
Що все в нім хоче серіозно брати,
Що в тій погоні до незвісних мет
Розумну думку рад би відшукати.
 
Смішний сей світ! В нім правом — дикий гнет,
А чесна праця в перегнилі шмати
Вкриваєсь, а коб мала лиш відмет
З страв дармоїдів, щоб живіт запхати,
 
То мала б доста для потреби свої!
Смішний сей світ! Неробів горсть мала
Себе вважає світом, паном всьої
 
Землі і ціллю всього, що на світі!
Смішний поет, що хтів би, окрім зла,
В тім світі правди й розуму глядіти.
 
1881
 

* * *

Смешон мне этот мир. Еще смешней поэт,
Признавший этот мир для всех пригодным.
Он смысла ищет там, где смысла нет,
Стремясь неясно к целям благородным.
 
Смешон мне мир, где равноправья нет,
Где труженик не смеет быть свободным,
Объедки, что швыряет дармоед,
Грызет он в исступлении голодном,
 
Чтобы живот наполнить чем попало.
Смешон мне мир, где малое число
Бездельников хозяевами стало
 
И нагло управляет целым светом.
Смешон поэт, что не одно лишь зло,
А правду хочет видеть в мире этом.
 
1881
 
Бібліотека ім. Анни Ахматової >> Твори >> Ахматова переклала >> З поезій Івана Франка