* * *

 
Птицы смерти в зените стоят.
Кто идет выручать Ленинград?
 
Не шумите вокруг — он дышит,
Он живой еще, он все слышит:
 
Как на влажном балтийском дне
Сыновья его стонут во сне,
 
Как из недр его вопли: «Хлеба!»
До седьмого доходят неба...
 
Но безжалостна эта твердь.
И глядит из всех окон — смерть.
 
 
28 сентября 1941 (самолет)
 

* * *

 
Птиці смерті в зеніті стоять.
Хто врятує наш Ленінград?
 
Він ще дихає, не шуміть,—
Він, живий, наслухає щомить:
 
Як у тьмі на балтійському дні
Сплять сини і стогнуть вві сні,
 
Як благає хліба дитя —
Аж до неба крики летять...
 
Невблаганна, безжальна ця твердь.
З усіх вікон дивиться — смерть.
 
 
28 вересня 1961 (літак)

Бібліотека ім. Анни Ахматової >> Твори >> Переклади >> Лірика (укр. мова)