НАДПИСЬ НА КНИГЕ «ПОДОРОЖНИК»

 
Совсем не тот таинственный художник,
Избороздивший Гофмановы сны,—
Из той далекой и чужой весны
Мне чудится смиренный подорожник.
 
Он всюду рос, им город зеленел,
Он украшал широкие ступени,
И с факелом свободных песнопений
Психея возвращалась в мой придел.
 
А в глубине четвертого двора
Под деревом плясала детвора
В восторге от шарманки одноногой,
 
И била жизнь во все колокола...
А бешеная кровь меня к тебе вела
Сужденной всем, единственной дорогой.
 
18 января 1941
 

НАПИС НА КНИЖЦІ «ПОДОРОЖНИК»

 
Ніяк не таємничий той художник,
Що звідав буйні Гофманові сни,—
Мені з чужої, дальньої весни
Знов мариться сумирний подорожник.
 
Він прикрашав у місті кожен схил,
І брук майданів, і широкі сходи,
Коли з пісенним факелом свободи
Псіхея в мій верталася приділ.
 
З четвертому ж дворі, у глибині,
Награючи до танцю дітлашні,
Крутилась катеринка однонога,
 
Життя у дзвони било... І вела
Мене шалена кров до тебе — це лягла
Одна, усім рокована дорога.
 
18 січня 1941
 
Бібліотека ім. Анни Ахматової >> Твори >> Переклади >> Лірика (укр. мова)