* * *

 
Широко распахнуты ворота,
Липы нищенски обнажены,
И темна сухая позолота
Нерушимой вогнутой стены.
 
Гулом полны алтари и склепы,
И за Днепр широкий звон летит.
Так тяжелый колокол Мазепы
Над Софийской площадью гудит.
 
Все грозней бушует, непреклонный,
Словно здесь еретиков казнят,
А в лесах заречных, примиренный,
Веселит пушистых лисенят.
 
15 сентября 1921
 
 
 

* * *

 
Широко розчахнуті ворота,
Голі липи, вбогі восени,
І суха тьмяніє позолота –
Вигин нерушимої стіни.
 
Гулом повні олтарі і склепи,
Аж за Дніпр широкий грім іде.
Так важкою міддю дзвін Мазепи
Над Софійським обширом гуде.
 
Все грізніш бушує, невблаганний,
Мов єретиків карає кат,
За рікою ж у лісах, рахманний,
Веселить пухнастих лисенят.
 
15 вересня 1921
 

Бібліотека ім. Анни Ахматової >> Твори >> Переклади >> Лірика (укр. мова)