* * *

 
Течет река неспешно по долине,
Многооконный на пригорке дом.
А мы живем как при Екатерине:
Молебны служим, урожая ждем.
Перенеся двухдневную разлуку,
К нам едет гость вдоль нивы золотой,
Целует бабушке в гостиной руку
И губы мне на лестнице крутой.
 
Лето 1917
 

* * *

 
Тече ріка повільно у долині,
Дім на узгірку вікна засвітив.
А ми живемо як при Катерині:
Молебні правим, ждемо врожаїв.
До нас, дводенну винісши розлуку,
Гість їде вздовж злотистих нив сумних,
Цілує у вітальні бабці руку
Й мені уста на сходах на крутих.
 
Літо 1917
 

Бібліотека ім. Анни Ахматової >> Твори >> Переклади >> Лірика (укр. мова)