* * *

 
Древний город словно вымер,
Странен мой приезд.
Над рекой своей Владимир
Поднял черный крест.
 
Липы шумные и вязы
По садам темны,
Звезд иглистые алмазы
К Богу взнесены.
 
Путь мой жертвенный и славный
Здесь окончу я,
И со мной лишь ты, мне равный,
Да любовь моя.
 
Лето 1914
 

* * *

 
Давній Київ ніби вимер,
Дивний мій приїзд.
Над рікою Володимир
Чорний хрест підніс.
 
Серед саду темнокорі
Липи й осокір,
І до Бога світять горі
Діаманти зір.
 
Шлях високий, шлях офіри
Тут закінчу я,—
Де лиш ти, мені до міри,
І любов моя.
 
Літо 1914
 
Бібліотека ім. Анни Ахматової >> Твори >> Переклади >> Лірика (укр. мова)