СЕРОГЛАЗЫЙ КОРОЛЬСлава тебе, безысходная боль! Умер вчера сероглазый король. Вечер осенний был душен и ал, Муж мой, вернувшись, спокойно сказал: «Знаешь, с охоты его принесли, Тело у старого дуба нашли. Жаль королеву. Такой молодой!.. За ночь одну она стала седой». Трубку свою на камине нашел И на работу ночную ушел. Дочку мою я сейчас разбужу, В серые глазки ее погляжу. А за окном шелестят тополя: «Нет на земле твоего короля...» 11 декабря 1910 |
СІРООКИЙ КОРОЛЬБолю безвихідний, слався тепер! Вчора король сіроокий помер. Вечір осінній задушно палав. Муж мій вернувся й спокійно сказав: «Знаєш, із ловів його принесли, Тіло під дубом столітнім знайшли. А королева, така молода, Сивою стала до ранку. Шкода!..» Люльку свою на каміні знайшов І на роботу нічну він пішов. Буду я доню будити від сну, В сірі очиці її зазирну. А за вікном тополине гілля Шепче: «Немає твого короля...» 11 грудня 1910 |
return_links(); ?>