Н. В. Н.


Все мне видится Павловск холмистый,
Круглый луг, неживая вода,
Самый томный и самый тенистый,
Ведь его не забыть никогда.

Как в ворота чугунные въедешь,
Тронет тело блаженная дрожь,
Не живешь, а ликуешь и бредишь,
Иль совсем по-иному живешь.

Поздней осенью свежий и колкий
Бродит ветер, безлюдию рад.
В белом инее черные елки
На подтаявшем снеге стоят.

И, исполненный жгучего бреда,
Милый голос как песня звучит,
И на медном плече Кифареда
Красногрудая птичка сидит.

1915
Царское Село










 

 

 

 

M.W.N.


Stale mi Pawlowsk sni sie pagorzysty,
Okragla laka, martwej wody tonie,
Najbardziej mroczny, najbardziej cienisty,
A przeciez nigdy nie da sie zapomniec.

Kiedy w zeliwna tamta wejdziesz brame,
Szczesliwy twoje cialo dreszcz przeszyje,
Nie zyjesz — tanczysz, glupstwa pleciesz same,
Albo tez zyciem calkiem nowym zyjesz.

Pozna jesienia swiezy, szorstki goni
Wiatr, co rad pustce, bo nie widzi w biegu.
I czarne swierki w bielusienkim szronie
Na topniejacym, pierwszym stoja sniegu.

Pelen palacych majakow, znajomy
Glos mily niby piesn brzmi w owej dobie.
Na Kifareda ramieniu spizowym
Czerwonopiersny ptaszek siedzi sobie.

1915
Carskie Siolo

BOHDAN ZADURA

Бібліотека ім. Анни Ахматової >> Твори >> Переклади >> Збірки віршів (польська мова)