Дал Ты мне молодость трудную.
Столько печали в пути.
Как же мне душу скудную
Богатой Тебе принести?
Долгую песню, льстивая,
О славе поет судьба.
Господи! я нерадивая,
Твоя скупая раба.
Ни розою, ни былинкою
Не буду в садах Отца.
Я дрожу над каждой соринкою,
Над каждым словом глупца.

19 декабря 1912











 

 

 

 

 

O Panie, dales mi trudna mlodosc,
Tyle smutku na moich drogach.
Jak ofiarowac Ci dusze uboga,
Aby siegnac umiala bogactw?
O jasnej slawie dlugo, pochlebczo
Los spiewa nam piesn zwodnicza.
Kim jestem, Panie? Twoja niezreczna,
Tak marna niewolnica.
Ani jako roza, ani bylinka
Nie znajde sie w Twoim ogrodzie.
Ja drze nad kazdym najblahszym pylkiem,
Nad glupca beztroskim slowem.

19 grudnia 1912

ALEKSANDER ZIEMNY




Бібліотека ім. Анни Ахматової >> Твори >> Переклади >> Збірки віршів (польська мова)