Молюсь оконному лучу —
Он бледен, тонок, прям.
Сегодня я с утра молчу,
А сердце — пополам.
На рукомойнике моем
Позеленела медь,
Но так играет луч на нем,
Что весело глядеть.
Такой невинный и простой
В вечерней тишине,
Но в этой храмине пустой
Он словно праздник золотой
И утешенье мне.

1909





 

 

 

 

 

Modlilam sie do promienia
Zza okna — co watly i plowy.
Od rana dzis pelna milczenia,
Serce — na dwie polowy.
Na brzegu mej umywalni
Miedz juz pozieleniala,
Promien tak igra na niej,
Az sie weselsza stalam.
Jest taki prosty i czysty
W wieczoru zapadanie,
Ze w pokoiku cienistym
Swietem sie staje zlocistym,
Pociecha dla mnie.

1909



JOANNA POLLAKOWNA



Бібліотека ім. Анни Ахматової >> Твори >> Переклади >> Збірки віршів (польська мова)