Наші бібліотеки на карті Києва // Карта сайту // Список оновлень матеріалів сайту

Новий рік

 

Головна сторінка
ЦБС
Головна сторінка
Електронний каталог

Наші координати

Як записатись

Правила користування

Бібліотека передплатила

Наша бібліотека (фотогалерея)

Калейдоскоп подій

Про Анну Ахматову

Анна Ахматова в образотворчому мистецтві
Твори Анни Ахматової
Про Куренівку
Пошта

Пошук по сайту

 

Літочислення.
  Настає Новий рік. А що таке літочислення? Яка історія його походження?
  Історія не зберегла нам відомостей про перший календар людства. Одним із перших календарів, відомості про який дійшли до наших днів, був єгипетський сонячний календар, створений за три тисячоліття до нашої ери.  Жителям Стародавнього Єгипту необхідно було знати заздалегідь про початок розлиття Нілу, щоб до цього дня очистити канали, відремонтувати дамби. Єгипетські жерці помітили, що під час літнього сонцестояння, після найкоротшої ночі, перед світанком, з'являється на небі яскрава зірка Сотіус (Сіріус). У той день починав розливатися Ніл.
Єгиптяни підрахували, що від появи Сіріуса до його другої появи проходить 365 днів. Вони поділили їх на 12 частин, по 30 днів у кожній, а залишок (5 днів) помістили в кінці року.

  Рік починався 1 березня. За рішенням верховного жерця після 23 лютого епізодично встановлювався додатковий місяць — мерцедоній (23 дні). Римський календар не знав порядкової лічби днів у місяці. Відлік вівся за кількістю днів до трьох певних моментів усередині кожного місяця: календи — перше число місяця, що збігається з появою молодика.
  У 45 році до н. є. на честь видатних військових заслуг імператора Юлія Цезаря сенат перейменував п'ятий місяць (квінтіліс) на «іюль». А в 46 році до н. є. Гай Юлій Цезар провів докорінну реформу календаря. За порадою єгипетського астронома Созігена запроваджувалося сонячне літочислення, за яким три роки мали по 365 днів, четвертий — 360.
  У новому календарі (нащадки назвали його юліанським) зберігся лише один додатковий день, що містився після 23 лютого. Початок року переносився на 1 січня. Поступово юліанський календар був прийнятий у всіх країнах, де панувала християнська релігія. У 8 році до н. є. на честь римського імператора Августа шостий місяць (секстиліус) перейменували на «август». Кількість днів у місяцях стала майже такою, як нині. Юліанським календарем користувались у Європі понад 1600 років. Але і він виявився неточним. Помилку помітили аж у XVI ст. (до 1532 року різниця із сонячним календарем становила 10 діб). Тому римський папа Григорій XIII видав декрет, за яким лік днів було пересунуто на 10 діб наперед і день після четверга 4 жовтня 1582 року став п'ятницею 15 жовтня 1582 року.
  Григоріанський календар одразу ж був прийнятий у католицьких країнах. Православна ж церква його не приймала, протестуючи в такий спосіб протикатолицизму. Декретом РНК від 25 січня 1918 року Росія перейшла на новий стиль літочислення (тоді вже різниця між старим і новим стилем дорівнювала 13 днів), і після 31 січня 1918 року настало 14 лютого 1918 р. А в наших православних церквах літочислення і нині ведеться за старим стилем, тобто відставання становить 13 діб, а в 2100 році воно буде налічувати 14 діб.

  Сучасні природничі науки літочисленням називають систему рахунку тривалих проміжків часу (або календар — від латинського слова «календе», яким у стародавньому Римі позначали перший день кожного місяця року.

Не тільки ялинка.
Звичай прикрашати на Різдвяні свята ялинку сягає корінням у 1521 рік . Названня «колиски різдвяної ялинки» претендує місто Селеста з Ельзасу . На початку шістнадцятого століття різдвяні дерева виставлялися за день до Святвечора тільки в будинках ремісничих гільдій і залишалися там до Хрещення , а згодом зелену красуню почали «запрошувати»на свято у свої оселі й представники інших професій , верств суспільства .

В Америці зберігається звичай прикрашати кімнати вічнозеленою омелою . Походження його сягає глибокої давнини , коли омела вважалася священною рослиною однієї з англосакських богинь .

Звичай підвішувати до стелі святково прикрашений кущик став для англійців традицією . Гілочки омели покривають червоною та срібною фарбами , підвішують до них стилізовані зображеннядвох сердець .

Є своє різдвяне дерево у Новій Зеландії . Називається воно «Нахутаказа» і відрізняється від нашої ялинки тим , що все вкрите яскравими пурпуровими квітами .

Японці біля своїх домівок споруджують — «Кадомацу»— три бамбукові стовбури , доповнені гілками сосни сливи .

В Ефіопії святковий вечір починається з ритуальної процесії до снопа із сухого пальмового або евкаліптового листя , що стоїть на площі Сніп підпалюють і навколо вогнища починається народне гуляння із піснями і танцями .

А у нас і в найближчому зарубіжжі буде одна й та сама новорічна гостя — ялинка .

Новорічні традиції різних країн

* Дід Мороз вітає дітвору вже упродовж 200 років. А живе він у далекій північній Лапландії, звідки й починає раз на рік свою новорічну подорож по світу.

* Перше новорічне привітання надіслав напередодні англієць Генрі Коул. Друг намалював гарну листівку, з якої він віддрукував тисячу примірників і розіслав усім своїм друзям та знайомим, а решту продав.

* На півночі Канади та в Гренландії Новий рік святкують 21 грудня. Це — найкоротший світловий день у Північній півкулі, опісля ніч починає коротшати.

* В угорців на новорічному столі не буває птиці — курей, гусей, качок тощо. Там вважають, що птицю їсти цього дня не можна — може відлетіти геть твоє щастя.

* На острові Крит перший, хто в новому році завітає до оселі, приносить із собою великий камінь і промовляє: "Хай золото такої ваги, як цей камінь, перебуває у вашому домі!"

* Напередодні Нового року болгарські діти приходять у гості обов'язково з кизиловими паличками й легенько хльоскають зустрічних, бажаючи їм щастя та удачі.

* Іспанці переконані, що саме в новорічну ніч звідусіль виповзає
всіляка нечисть, а тому перепинають дороги парканами, влаштовують символічні пастки.

* Англійці ж вірять у добру прикмету "першого кроку". Якщо першою після опівночі завітала заможна й щаслива людина, то увесь рік господареві таланитиме, якщо ж бідна й безталанна — рік видасться тяжким.

* У королівстві Бутан усі вірять в гороскопи. їх напередодні Нового року обов'язково складають астрологи. Якщо на якесь число чи місяць припаде несприятливе розміщення зірок, його за наказом короля викреслюють з календаря. Тож одного року тут може випадати аж два січні і жодного вересня.

* На Кубі ялинок катма. Тож дітлахи іграшками прикрашають будь-яке дерево. А Дід Мороз є, щоправда, трохи не такий, як у нас — морозів же на острові нема. Щоправда, він з білою довгою бо родою, але одягнутий в солдатський однострій, за паском — пістолет, а за плечима — мішок з новорічними подарунками.

* У Російській імперії новорічну ялинку запровадив цар Петро І, який старався насаджувати у своїй країні есе, що було модним на Заході.

Також пропонуємо до Вашої уваги тости до новорічного столу та привітання

Інформацію про святкування нового року в інших країнах

Колядки, щедрівки

Зимові вірші

Бібліографія

1. Енциклопедія українознавства для школярів і студентів / автор-укладач В.В.Оліфіренко та ін.; худож. І. Селютін.- Донецьк.: Сталкер, 2000, - 496 с.
2. Корнєєв В. Літочислення українців / В. Корнєєв//Краєзнавство, географія, туризм.- 2002.- № 48.- С. 1-2
3. Тосты, поздравления для девочек, девушек и женщин /составитель В. Лифшиц- Донецк:ПКФ "БАО", 2000.- 176 с.
4. Українське народознавство: навчальний посібник/ ред. С.П. Павлюка.- 2-ге вид., перероб і доп.- К.: Знання, 2004.- 570 с.
5. Українці: Свята, традиції, звичаї / уклад. І.Коверець.- Донецьк: Альфа-Прес, 2004.- 304 с.
6. Я поднимаю свой бокал: тосты и поздравления/ худож.-оформ. Л.Д. Киркач.- Х.:"Фолио", 2006.- 286 с.