Наші бібліотеки на карті Києва // Карта сайту // Список оновлень матеріалів сайту

Публічна бібліотека
ім. Анни Ахматової

Калейдоскоп подій

Головна сторінка
ЦБС
Головна сторінка
Електронний каталог

Наші координати

Як записатись

Правила користування

Бібліотека передплатила

Наша бібліотека (фотогалерея)

Калейдоскоп подій

Про Анну Ахматову

Анна Ахматова в образотворчому мистецтві
Твори Анни Ахматової
Про Куренівку
Пошта

Пошук по сайту

 

Виставка-посвята
«Жіноче обличчя» Світлани Алексієвич»

8 жовтня весь світ дізнався про лауреата Нобелівської премії з літератури. Ним стала Світлана Алексієвич - білоруська письменниця, наша землячка, уродженка з Івано-Франківська.

Алексієвич Світлана Олександрівна народилася 31 травня 1948 Івано-Франківську. Проте пізніше сім'я переїхала до Білорусі. Закінчила факультет журналістики в Мінську і працювала за фахом в білоруських газетах. З початку 2000-х років жила в Італії, Франції та Німеччини.

Світлана Алексієвич володар чималої кількості премій. У 2013 році вона вже була номінована на Нобелівську премію, однак тоді її отримала інша письменниця.

У Світлани трохи книг, проте кожної її книзі варто приділити увагу.

Вона прославилася циклом художньо-документальних романів «Голос Утопии», а саме:

«У войны не женское лицо» (1985) - про боротьбу і виживанні жінок у Другій Світовій війні.

«Последние свидетели» (1985) - 100 недитячих оповідань дітей в період Другої Світової війни.

«Цинковые мальчики» (1989) - книга про радянські війська під час війни в Афганістані.

«Чернобыльская молитва» (1997) - про життя людей після Чорнобильської трагедії.

«Время секонд хэнд» (2013) - про існування при СРСР і комунізм.

Нобелівську премію письменниця отримала саме з формулюванням «за її багатоголосну творчість - пам'ятник стражданню і мужності в наш час».

Дізнавшись про таку приємну, вражаючою новини, наша бібліотека вирішила створити виставку, присвячену творчості Світлани Алексієвич. У нашому книжковому асортименті ми маємо екземпляри більшість її книг - «У войны не женское лицо», «Последние свидетели» и «Цинковые мальчики».
Така література не з легких, але ми не повинні обходити стороною і «темні» періоди нашої історії. Ми повинні бути інформовані і не забувати криваві події минулого, щоб не допустити їх в майбутньому ...

Всі події