Наші бібліотеки на карті Києва // Карта сайту // Список оновлень матеріалів сайту

Публічна бібліотека
ім. Анни Ахматової

Калейдоскоп подій

Головна сторінка
ЦБС
Головна сторінка
Електронний каталог

Наші координати

Як записатись

Правила користування

Бібліотека передплатила

Наша бібліотека (фотогалерея)

Калейдоскоп подій

Про Анну Ахматову

Анна Ахматова в образотворчому мистецтві
Твори Анни Ахматової
Про Куренівку
Пошта

Пошук по сайту

 

Вони жили і творили на Пріорці (ч. 2)

Дорогі наші читачі, раніше ми вже ознайомили вас з відомими персонами київських мікрорайонів Куренівка та Пріорка. Щиро дякуємо вам за вашу увагу, зацікавленість безпосередньо в історії Києва та видатних осіб, які народилися та творили тут. Спеціально для вас ми презентуємо нову розповідь про видатних особистостей нашої місцевості. У теперішнім екскурсі ми ознайомимо вас з письменником Анатолієм Кузнєцовим, Ігорем Сікорським - відомим авіаконструктором та інженером, а також Вільгельмом Крістером - засновником садівничої фірми та агрошколи у Києві на Пріорці.

 

Кузнєцов Анатолій Васильович народився у 1929 році на Куренівці, де проживав з матір’ю-вчителькою школи №8 та її старенькими батьками в районі теперішнього Куренівського ринку (будинок не зберігся). Батько Анатолія, колишній військовослужбовець, покинув родину й поїхав до Нижнього Новгорода.

Починаючи з вересня 1941 року, 14-річним хлопцем, став свідком німецької окупації Києва, зокрема на власні очі бачив трагедії, які відбувалися довкола Бабиного Яру. Свої спостереження, враження та думки таємно занотовував, пізніше світ побачив їх у вигляді роману «Бабин Яр» у 1967 році.

У 1969 році виїхав до Лондона у творче відрядження, проте згодом попросив політичного притулку. Анатолій Кузнєцов залишився жити у Лондоні, де зустрів свою смерть і був похований на Хайгейтському кладовищі.

Зовсім недавно, 29 вересня 2009 року на Куренівці, а саме на розі вулиць Фрунзе і Петропавлівської, відкрито пам'ятник, присвячений Анатолію Кузнєцову і юним героям його роману «Бабин Яр» (пам'ятний знак відомий також як «пам'ятник дітям війни»). Являє собою бронзову скульптуру хлопчика-підлітка, в одязі 1940-х років, який при світлі ліхтаря читає листівку з наказом нацистської окупаційної влади, що відповідає реальному змісту німецького наказу:
«Наказується всім жидам міста Києва і околиць зібратися в понеділок 29 вересня 1941 року при вул. Мельника – Доктерівський (біля кладовища). Всі повинні взяти з собою документи, гроші, білизну та інше. Хто не підпорядкується цьому розпорядженню, буде розстріляний. Хто займе жидівське мешкання або розграбує предмети з тих мешкань, буде розстріляний».

Сікорський Ігор Іванович народився 1889 року в Києві в інтелігентній та багатодітній родині відомого на все місто психіатра Івана Сікорського та його дружини й відданої матері своїм п’ятьом дітям, Марії Стефанівни. Біографія Ігоря Сікорського надзвичайно плідна, про його життя можна вести довгі та цікаві розповіді, але ми зробимо акцент лише на київському періоді життя, а саме, що пов'язує відомого авіаконструктора з Куренівкою .

У 1900 році Ігор Сікорський вступив до Першої київської гімназії – найстарішого київського навчального закладу. Проте освіта в класичних гімназіях була суто гуманітарною, а хлопця вабили точні науки, тому за рекомендацією старшого брата Сергія, який навчався в Морському кадетському корпусі в Санкт-Петербурзі, батьки відправили туди і Ігоря. Проте під час навчання Ігор зрозумів, що його не вабить військова кар’єра – він прагнув майструвати та випробовувати гелікоптери. І тому батько Ігоря відправляє його до технічної школи закордон. Проте рівень навчання не задовольняв Сікорського-молодшого і провчившись 6 місяців, він повернувся до Києва, де вступив до Київського політехнічного інституту на повітроплавне відділення.

Вже у 19-річному віці він, будучи студентом, почав працювати над розробкою та спорудженням свого першого гелікоптера. Роботи велися на подвір’ї батьківської садиби та в авіагаражі КПІ. Після двох невдалих спроб злетіти в небо, Сікорський разом зі своїми однодумцями розробляє свій перший аероплан. Молоді спеціалісти організували авіамайстерню у двох спеціально для цього збудованих ангарах у КПІ і на Куренівці. І ось, нарешті, здійснилось – на Куренівському летовищі однодумці, студенти і викладачі КПІ, а також і журналісти зібрались на ранок 17 червня 1914 року, щоб бути свідками легендарної події – політ аероплану Сікорського над київським небом!

Сікорський був відомий далеко за межами своєї Батьківщини – у 1919 році він емігрував до США, де заснував всесвітньо відому корпорацію Sikorsky Aircraft, яка виготовляла гелікоптери для багатьох країн світу.

Вільгельм Готліб Крістер – уродженець Саксонії (Німеччина), садовод і підприємець, засновник садівничої фірми та агрошколи у Києві, народився у 1812 році. За спеціальністю був ткачем. 1838 року князь Радзивілл запросив Вільгельма як досвідченого фахівця для роботи на суконній фабриці в містечку Хабно (нині Поліське) Київської губернії.

Захопленням Крістера було садівництво, і пропрацювавши на фабриці близько 10 років, він накопичив заощадження і зміг реалізувати свою давню мрію. У 1848 році він купив у князя Естергазі ділянку площею 38 десятин (близько 40 га) на Пріорці (на той час — передмістя Києва), а потім і переїхав на це місце.

У 1850 році заснував фірму „Садівництво і насіннєве господарство «В. Крістер», яка постачала саджанці плодових і декоративних рослин не тільки приватним садівникам, але і для благоустрою паркових зон у Києві. Пізніше на базі цього господарства була відкрита агрошкола, випускники якої працювали садівниками по всій Україні. Сади і ферми Крістера поступово перетворили Пріорку на центр зразкового сільського господарства. Садовод-аматор Вільгельм Крістер зумів налагодити високоефективне розведення різних культур, підбираючи сорти, найпридатніші для місцевого клімату. Насіння та саджанці продавалися місцевим жителям за доступними цінами. Доступ до господарства був відкритий для всіх бажаючих і до Крістера часто приходили за консультаціями.

На місці колишнього садового господарства тривалий час перебували теплиці квітникарства, потім воно було частково забудовано житловими масивами (ЖК "Паркове місто"), незабудована територія відома як урочище Гірка Крістера, де знаходяться також 400-літній дуб. Кажуть, що під ним любив відпочивати і сам Вільгельм Крістер, і Тарас Шевченко, який приходив до нього в гості.

Вільгельм Крістер мешкав у дерев’яному будинку напроти свого садового господарства. Будинок зберігся і до нашого часу, проте деякий період у ньому зберігали, як говорять, токсичні відходи і тому він став непридатним для проживання. Зараз від нього залишились одні руїни.

Похований Вільгельм Крістер на території своєї агрошколи, але на жаль могила знаходиться у занедбаному стані.

На цьому ми завершуємо нашу другу частину розповіді і ставимо крапку. Щиро дякуємо нашим читачам за їхню увагу і будьте пильні – в подальшому вас чекають нові екскурси про видатних людей Куренівки.

 

 

Всі події